Осінь завжди радує нас надзвичайними та незабутніми подіями. Особливо богатий на них останній тиждень вересня. Варто лише згадати про музичний фестиваль open-air «Джаз-Коктебель» чи Trade Mark Defile. Також не варто забувати і про вибори, які відбудуться вже завтра. Як бачимо, тиждень у респондентів «Дня» був досить насиченим. Про це та про дещо інше читайте далі у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»
Володимир ЩЕЛКУНОВ , президент Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати:
— Однією з позитивних подій минулого тижня стало те, що у Нью-Йорку пройшла 62 сесія Національної Асамблеї ООН, в якій взяло участь 193 країни. На ній розглядалося три важливих проблемних питання, що актуальні для людства: проблема Ірану, ситуація з Косово та глобальне потепління. Радує те, що з приводу останнього питання представники держав одностайно домовилися, що до 2009 року потрібно замінити Кіотський договір на нову угоду, яка буде більш ефективною. Планується внести пункти, які сприятимуть оперативнішому вирішенню питань. Іншим позитивним моментом є те, що після підготовчої роботи український національний комітет МТП та благодійницький фонд «Рідний дім» виступили з ініціативою щодо створення Ради благодійників України та ініціювати щорічне відзначення 15 листопада Дня благодійника України, з метою підвищення значимості ролі соціально-відповідального бізнесу в Україні. Це потрібно, щоб показати, що бізнесмени повинні турбуватися не лише про власний прибуток, але і про соціальні, екологічні, культурні та меценатські питання. Це є невід’ємною складовою сучасного бізнесу в усьому світі. Наступним позитивом є те, що збірна України з художньої гімнастики посіла друге командне місце на Чемпіонаті світу, що завершився у Греції. Наші гравці поступилися лише суперникам із Росії. До такої перемоги ми йшли впродовж кількох років.
Негативним моментом є те, що за даними ООН за останні кілька років під час військових дій загинули два мільйони дітей, шiсть млн. дітей отримали поранення, двом млн. дітям довелося залишити власний дім назавжди. Більше 10 млн. дітей, яким менше десяти років, вмирають щорічно, це майже 28 тисяч в день. В Африці 9 із 10 мам за життя хоча б один раз хоронили дитину. В Іраку кожен рік більш ніж 120 тис. дітей помирають в перший місяць життя. І от нарешті вперше ООН виступила з ініціативою введення програми «Врятуємо дітей», в країнах, де зараз проходять військові конфлікти (Ірак, Судан тощо). Ще негативним є те що ніяк не завершаться роботи по будівництву нової станції метро «Деміївська», що на Московській площі. Технічні складнощі проекту та особливості ґрунту навколо будівництва постійно сприяють виникненню якихось суперечок та проблем різних напрямків (обвалення, комунікаційні питання). Ще гірше, що будівля Національної книгозбірні ім. Вернадського за два роки будівництва вкрилася тріщинами.
Ангеліна ПІДЛУЖНА , дизайнер інтер’єрів:
— Над усіма позитивними подіями минулого тижня переважила одна — це проведення джазового фестивалю в Коктебелі. Чесно кажучи, поїхала я туди лише заради однієї виконавиці, це Ніно Катамадзе. Вона просто надзвичайна. Тим паче цілодобова музика просто примусила забути про всі турботи.
Негативним моментом було те, що не потрапила на Trade Mark Defile. Але це дрібниці, порівняно з тими емоціями, які отримала на фестивалі. Ще негативною є підготовка до виборів. Реклама вже набридла, мітинги також, і я з нетерпінням чекаю коли все це закінчиться.
Світлана КОСТРИКІНА , музичний оглядач:
— Хорошого було багато. І не тільки минулого тижня, а взагалі з початку осені. Особливо багато позитивних моментів отримали любителі музики. Бабине літо традиційно стає урожайним для українських меломанів. Любителі джазу в терміновому порядку відправлялися в морське місто Коктебель — там уже вп’яте проходив тематичний фестиваль. Ті ж, хто залишився в Києві, також не відчували недоліку в цікавих заходах — львівсько-київська фолк-мел команда «Інкунабула» презентувала свій дебютний альбом «Невідане» в салоні «Музторг», де все бажаючі могли оцінити сет музикантів.
Крім того, наприкінці вересня традиційно пройшло знакова для всіх початківців рок-груп подія — київський етап міжнародного фестивалю «The Global Battle of the Bands» прийняв три десанти молодих команд, що мріють заявити про себе. Кращі з груп завоювали путівку на всеукраїнський фінал, де вони продовжать боротьбу за шанс виступити на лондонській сцені у фіналі вже всесвітньому. І останнє, особливо приємне для тих, для кого вже стали звичними, на жаль, нерідкі скасування концертів західних рок-зірок в Україні — у жовтні таки відбудеться виступ британського тріо «Muse», хоч ще зовсім недавно приїзд групи був під загрозою зриву.
Щодо негативних моментів, то вони були настільки мізерні, що не варто навіть згадувати про них.
Ірма СЕМЕНКО , мистецтвознавець:
— Найбільш яскравою й незабутньою подією цього тижня було проведення Trade Mark Defile. Дуже тішуся, що змогла потрапити на це дивовижне шоу. Дуже вразили колекції не тільки наших дизайнерів, але й зарубіжних. Надзвичайно рада, що нарешті наші дизайнери почали працювати не лише для окремих клієнтів, а й для громадськості. Щодо особистого життя, то на цьому тижні мала можливість піти в танцювальний клуб. І остаточно зрозуміла, що танець — це хвороба. Щоправда, дуже позитивна й потрібна. Адже в танці ми не просто насолоджуємося самим процесом, вчимося танцювати, але й знайомимося з багатьма людьми. Відкрила для себе те, що багато чоловіків все ще соромиться казати комусь про свої танцювальні вподобання.
Негативним я б назвала майбутні вибори. Знову ця гонка за портфелями, владою... Знову дуже багато бруду навколо політичних постатей країни. Це все вже просто набридло.
Олександр ПАНАСЮК , керівник міжнародного відділу НТСА КПІ:
— Почнемо з поганого. Мобілка «загнулася» остаточно, і тепер головне, щоб у сервісному центрі не виявили мої невдалі спроби її ремонту. Відсутність телефону, а саме будильника в ньому, призвела до того, що весь тиждень я прокидався пізніше й майже завжди запізнювався. Це вилилося в постійне потрапляння в годину-пік з усіма наслідками вагона, що лежить на тобі. До того ж постійно бути поза зоною досяжності — це просто жахливо й дуже некомфортно.
З хорошого: запропонували нову роботу, наразі ще не вирішив, іти чи ні. Це раз. Посиленими темпами знімають політичну рекламу з усіх білбордів. Це два. Подзвонила дівчина, з якою я товаришував у школі й яку я не бачив сто років. Ну й, звичайно, класна погода за вікном. А ще мільйон локальних радісних подій, які робили мене найщасливішою людиною.
