Перший тиждень осені дав творчий поштовх для нового робочого сезону. Україна знову у вирі цікавих подій і проектів. Головне — не втратити інерцію.
Ольга ЄРМАН, координатор проекту «Стусове коло»:
— 8 вересня у Києві відбуватиметься літературно-музичний проект «Стусове коло» за підтримки Міністерства культури і туризму України. Ініціатор цього проекту — Дмитро Стус і гурт «Сестри Тельнюк». Це серія вистав, які проходитимуть з 15 по 19 вересня в Донецьку, Луганську, Маріуполі, Слов’янську, Горлівці — у тих містах, де значну частину свого життя провів Василь Стус.
Також буде вистава у Києві, у театрі Івана Франка, 19 листопада. У цій виставі беруть участь актори, музиканти. Також є відеоінсталяція робіт канадського художника Ігоря Поліщука. Будуть показані і фрагменти фільму про перепоховання Василя Стуса. У виставі звучатимуть монологи від імені письменника за його листами, спогадами та іншими прямими джерелами.
Цей рік Президентом України офіційно проголошений Роком Василя Стуса з нагоди 70-річчя з дня народження поета і дисидента. Цікаво, що це перша акція, присвячена Василю Стусу, яка проходитиме за підтримки держави. Ми з міністерством працюємо тільки в рамках цього проекту, стосовно інших, на жаль, інформації немає, але це дійсно єдиний проект, присвячений Стусу, який фінансує і інформаційно підтримує міністерство.
Можливо, цей проект матиме продовження, і тоді ми зможемо показати цю виставу не тільки у Рік Стуса, а продовжувати робити це і в наступні роки і розширити географію за межі Києва і сходу України. Це у нас така проба, на яку було витрачено величезну кількість зусиль.
Наталія ТАЛЄНЧІК, координатор проектів Центру сучасного мистецтва:
— Зараз у Києві проходять Тижні німецької культури. Вони проводяться вже не перший рік. Кожного разу програма має новий розклад, цікаві події. Цей захід завжди користується попитом. Щось схоже відбувалося навесні — «Французька весна» (тижні французької культури). За моїми спостереженнями, «Французька весна» мала більше розголосу через потужну рекламну кампанію, а Тижні німецької культури, хоч і не дуже розрекламовані, але в них потужніша програма. До цієї події вийшов невеличкий журнал — якщо його переглянути, то можна пересвідчитися у потужній організації. Тож осінь планується дуже насичена — кіно, театр, музика, образотворче мистецтво — власне, всі сфери культури. Ці заходи проводяться за підтримки посольств, які мають європейський досвід роботи, тобто маємо нормальний європейський рівень заходу. Тижні німецької культури позитивно впливають на нашу культуру, але треба їх популяризувати, щоб достукатися до серця українського глядача.
Федір ПАНЧУК, директор Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського:
— Невдовзі, 17 вересня, відзначатиметься день народження Михайла Коцюбинського. У рамках святкувань буде вручено літературну премію імені Михайла Коцюбинського. Її лауреатами ставали вже близько 30 письменників і поетів. Першим, наприклад, був Анатолій Бортняк, далі Володимир Прилипко, нині вже покійний Володимир Кузьменко, Тетяна Яковенко, Михайло Каменюк, Василь Земляк та інші. Торік премію отримав голова нашої письменницької організації Володимир Рябенчук. Переможців визначає журі, до складу якого я теж входжу. До 1 вересня подають свої кандидатури письменники і поети з усієї України. Цього року свою заявку вже надіслала Наталка Поклад. Вона хоч і наша землячка, але наразі живе в Києві. Для визначення цьогорічного переможця ми поки що не збиралися. Премія зараз складає трохи більше ніж п’ять тисяч гривень. Її надає обласна адміністрація.
Окрім цього, 17 вересня планується провести ряд урочистостей біля пам’ятника Михайлу Коцюбинському у Вінниці.
Сергій ДАНИЛЕНКО, учасник флеш-мобу:
— Такий захід як флеш-моб зародився на Заході і був привезений в Україну. Його метою стало привернути увагу до певної цікавої суспільної ідеї або проблеми в якийсь яскравий спосіб. Ідея може бути будь-якою, головне — щоб вона була суспільно корисною. Ми маємо на меті не просто порозважатися, а зробити так, щоб люди, які проходять повз, зацікавились, ставили якісь питання і отримували на них відповіді, конкретно замислились над ситуацією. Ідеєю може виступати як охорона навколишнього середовища, так і прибирання вулиць чи проблема громадського транспорту, проблема читання і книгодрукування в Україні загалом. Темами можуть бути просто ті процеси і явища, які є важливими в нашому суспільстві, тоді їхня ідея доноситься через нас до інших людей. Минулої неділі, 31 серпня, пройшов флеш-моб, який був присвячений відкриттю Львівського книжкового ярмарку — це є спосіб привернути увагу до проблеми книгочитання в Україні. Ми його провели для того, щоб українці вкотре замислились над тим, що з’являється дедалі більше інтернет-видань, дедалі більше інших способів розваг: кінотеатри, дискотеки і молодь дуже активно проводить свій час у місті, просто розважаючись, тим самим все менше приділяючи часу читанню книжок. Це велика проблема: по-перше, від цього дуже страждають українські книжкові видавництва, по-друге, страждає саме суспільство, воно перестає читати, розвиватися. Сама ж акція дуже весела, вона орієнтована на українську молодь, проте, в той же час, привертає увагу старшого покоління, яке просто йде вулицею на Хрещатику і раптом бачить багато молодих людей, що одночасно разом сидять і читають книжки. Це змушує замислитись і звернути увагу на стан книжки в Україні, на існуючу проблему і на Львівський книжковий ярмарок зокрема. Формат флеш-мобу дозволяє привертати увагу до найрізноманітніших проблем. Централізованого руху або організації як такої немає. Теми таких акцій ми тримаємо в таємниці, бо сам формат флеш-мобу зароджується, коли інформація передається із вуст в уста. Представники цього руху намагаються не світитися до проведення флеш-мобу, а вже після заходу про все це можна і писати, і говорити. Інформація, тема і мета флеш-мобу розповідається учасникам лише особисто, тому люди, які прийшли, до останньої секунди не знають, хто бере участь у флеш-мобі. Ніхто не знає, хто наступної миті почне робити щось чудернацьке, незвичайне і неочікуване. Ми також залучаємо до участі відомих людей, щоб підвищити зацікавленість з боку оточення.
Кирило ДРАНТІН, завідуючий науково-виробничого відділу Київського зоопарку:
— Цієї суботи в Київському зоопарку відбудеться День ветеринара. Цей захід ми присвячуємо ветеринарам, робота яких іноді хоч і непомітна, але дуже важлива. Тож варто про них згадати. Треба зазначити, що тематичні дні, які проводить Київський зоопарк, користуються попитом, адже люди не просто дивляться на тварин, а й отримують додаткову інформацію. Такі заходи варто робити, бо це цікаво і туристам, і киянам, які можуть провести час з користю для себе і поповнити свої знання.
