У середні віки фразу, винесену нами в заголовок, писали на гарматних ядрах. Приблизно так само можна оцінити «залп» останніх економічних указів Президента Л.Кучми. Усі ці «плоди безсонних ночей» об'єднує одна характерна особливість. Кошти для поповнення бюджету та погашення бюджетної платіжної заборгованості передбачається отримати від продажу державної частки акцій деяких підприємств. У зв'язку з цим щонайменше два моменти привертають увагу. Перший — це прискорений характер аукціонів і не до кінця визначені умови їх проведення. Виникають великі підозри в тому, що влада таким чином не стільки бажає розрахуватися з бюджетниками та пенсіонерами, скільки хоче поповнити передвиборну касу або забезпечити надходження додаткових коштів на випадок несподіваної поразки на виборах.
Економічні конвульсії Президента — яскраве підтвердження висловлюваних раніше думок (зокрема нами) з приводу дегенеративного характеру розвитку української економіки. Некомпетентність і непрофесіоналізм утворюють стрижень виконавчої гілки влади. Принципом її комплектування стала виключно особиста відданість Президентові. Як наслідок за п'ять останніх років не лише не створено працездатної економіки, а й розбазарено спадщину, що дісталася нам від СРСР. Вважаю символічним фінал правління Л. Кучми — порятунок «трону» залежить від продажу всього того нечисленного, що залишилося від плодів рабської праці радянських громадян. У цьому нам вбачається другий характерний аспект останнього президентського «економічного дива».
Продавайте акції, пане Президенте, продавайте! Що ви продаватимете завтра?
Борис БАРАБАШ, юрист, Крим
