...Солдати без техніки (особливо в сьогоденні, особливо проти до зубів озброєного російського окупанта) — це гарматне м’ясо. Україна — бідна. Попередні можновладці розікрали все, що могли. Армію довели до «ручки». І тут своє слово повинні сказати наші мільйонери та мільярдери. А вони мовчать, вичікуючи по закордонах на своїх розкішних віллах, за високими парканами в Кончі-Заспі, Пущі-Водиці. А не варто було б їм забувати, що їхнє багатство створене українським народом, на українській землі.
Тож хотілося б запитати, де танкова колона ім. Р. Ахметова, повітряні ескадрильї ім. П. Порошенка (легше всякого передавати, маніпулюючи цим словом, техніку, виготовлену за народні гроші, до речі, інколи несправну, а це злочин), есмінці імені В. Пінчука і Л. Кучми, гвинтокрили імені братів Дубневичів, БМП ім. Петра Писарчука, БТРи ім. А. Яценюка і його однокурсника П. Петренка, міністра юстиції, «гради» В. Кличка (гарний би був УДАР по ворогу), зенітно-ракетні комплекси братів Суркісів, «кольчуги» Б. Губського, підводний човен Д. Фірташа. Та й Юля разом зі своїм чоловіком могла б тут підкинути пару мільйонів на потреби Української армії.
Хай пробачать мені ті підпільні та явні мільйонери і мільярдери, чиї прізвища тут не назвав. Вони ще мають можливість увійти в історію України з парадного входу.
Окремо хотів би сказати пару слів про І. Коломойського. Багато можна почути, прочитати (здебільшого негативного) про цю людину. Дозволю висловити і свою суб’єктивну думку. Вважаю, що якби не І. Коломойський, то Дніпропетровщина, Дніпропетровськ із його науковим і промисловим потенціалом повторив би долю Донецька і Луганська. І тільки за це ми повинні бути йому вдячні. Недаремно ВВП назвав І. Коломойського своїм особистим ворогом.
Як би там не було, народ наш прокинувся. Народ наш став з колін. І 2014 рік показав, що перемога буде за нами.
