Усе більше й більше людей починають цікавитися ходом передвиборної кампанії в Україні. Про це свідчать опитані нами експерти. Якщо раніше вони намагалися не говорити «про політику», то сьогодні дедалі частіше обговорюють передвиборні PR технології. Детальніше пронастрої експертів «Дня» — у щотижневій рубриці «Що хорошого? Що поганого?».
Раїса КРАВЧЕНКО , співробітниця Благодійного товариства допомоги інвалідам та особам із інтелектуальною недостатністю «Джерела»:
— Що хорошого? Минулого тижня група з десяти лідерів українських неурядових організацій (УНО) та представника проекту UCAN в Україні Інституту сталих спільнот (США) завершила тритижневий тренінговий курс в Інституті адвокатури у Вашингтоні. Для українців це була надзвичайно корисна і просвітницька поїздка. Бо навчання, які відбувалося за фінансової підтримки Агенції міжнародного розвитку уряду США, були присвячені методам взаємодії громадських організацій із владою. Оскільки мені пощастило бути учасником навчання, то можу засвідчити їхню ефективність. Адже йшлося про налагодження діалогу між УНО та владою, пошук нових компромісних рішень. Приємним і пізнавальним стало те, що в рамках навчальної програми відбулися зустрічі лідерів УНО з двома конгресменами, колективами української редакції радіостанції «Голос Америки», фундації «Україна — США», Посольства України у Вашингтоні тощо.
Володимир ВОЙТЕНКО , головний редактор часопису «KINO-KOЛО»:
— Пора в країні передвиборна. І майже все в політиці, економіці, культурі так чи інакше крутиться в цій ополонці. Ситуацію останнього тижня, як і попередніх, можна, на жаль, охарактеризувати коротко — усе погано. В українському кінопрокаті доречно з’явилася досить вправна антибушівська агітка американського режисера Майкла Мура «9/11 за Фаренгейтом», що отримала цього року «Золоту пальмову гілку» на Канському фестивалі. У наддержаві передвиборна президентська боротьба ведеться ось на такому всесвітньому кінофестивальному рівні. Український кінематограф не входить до жодної сфери зацікавлень чинного уряду (втім, як і попередніх) — чи то мистецької, чи світоглядної, ідейної (нехай — ідеологічної), чи загальнокультурної. Тому кіно українське ніяк на вказану ситуацію, яка визрівала роками, не відреагувало. Але потенційні таланти у творенні популярних «рухомих картинок» є. Це засвідчує затребувана інтернет-гра тижня під назвою «Хамське яєчко»... В такій українській політико-культурній ситуації, що (з нюансами), як відомо, є концентрацією економіки, всі позаукраїнські події видаються дещо неактуальними.
Ганна СИНЯК , редактор газети «Пирятинські вісті»:
— Якщо говорити про події в Україні, то не можна заперечувати, що на сьогодні основною подією, яка хвилює всіх і вся, є вибори. Тому, на мій погляд, найгіршими подіями тижня є розкручення брудних PR-технологій та «історії замаху на життя» кандидатів у президенти України Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Це вже дуже набридло. І, гадаю, не тільки мені, а й переважній більшості населення нашої країни. Бо всі ми, українці, хочемо чесних і прозорих виборів. А якщо говорити про місцеві події, то дуже вразило своїми настроями богослужіння у місцевому Храмі Богородиці. Хочеться, щоб всі ми пам’ятали Божі заповіді й притримувалися їх у своєму житті. Тоді б наше життя, можливо, було б набагато кращим.
Людмила ЛОБАС , учителька математики спеціалізованої школи № 200 з поглибленим вивченням англійської мови:
— Завтра в Україні традиційно святкуватимуть День учителя. Але у більшості школах цей день відзначали вчора. Мені дуже приємно, коли діти від щирого серця вітають нас з цим святом. Адже якщо вітають, значить, розуміють, що учитель — важлива людина в їхньому житті, яка так чи інакше впливає на їхнє виховання, розвиток, знання. Я, наприклад, перебуваю у якомусь незвичному піднесенні. І кожного року з нетерпінням чекаю цього дня. Приємно також, що директор нашої школи Тетяна Александрова організувала для нас екскурсію на страусину ферму, що в Київській області. Радує, що про нас турбуються. Однак дуже хвилює нинішня ситуація в країні — те, що відбувається в рамках передвиборної кампанії. Я навіть не можу збагнути, як усі ці політичні скандали постійно можуть крутитися в твоїй голові. Ти не можеш втекти від цих думок, і це дуже турбує. Я розумію, що президент — не єдина особа, яка вирішує, що буде, а чого не буде в нашому житті. Однак все ж таки вирішує дуже багато. Тому хочеться, щоб Україна гідно презентувала себе як під час виборчої кампанії, так і під час самих виборів.
Тарас ФЕДЮК , віце-президент Асоціації українських письменників:
— Що стосується нашої країни, то зараз і хороші, і погані події дуже тісно переплітаються. Звичайно, сьогодні наша країна живе майбутніми виборами президента. Тому всі основні події й пов’язані з президентською кампанією. Мені здається, що знаковими і хорошими подіями були виступи та заяви, зроблені як всередині країни, так і ззовні: наполягання на тому, що президентські вибори повинні бути чесними і проведені відповідно до волевиявлення народу. І, на мою думку, такий внутрішній і зовнішній до певної міри тиск може дати позитивні результати. Є надія, що вибори будуть наближатися до демократичних. Бо, мені здається, українське суспільство сьогодні вже готове не лише зробити свій вибір, але й відстоювати його. Ще кілька років тому цього не спостерігалося. Мене радує й те, що, на відміну від наших північних сусідів, Україна має вибір. Тому і мені особисто, і моїм друзям хочеться, щоб Україна з тижня в тиждень зберігала риси країни, в якій переважають демократичні цінності. Бо нині наша держава перебуває у пограничному стані. А що стосується творчих здобутків за тиждень, то можу сказати, що завершив роботу над новою книжкою віршів, яка називається «Обличчя пустелі». Також мене як продюсера поетичної серії «Зона Овідія» тішить те, що у світ вийшло шість поетичних книжок таких письменників, як Назар Гончар, Віктор Шило, Олесь Ільченко.
Світлана ЗОРІНА , письменниця, директор мережі магазинів «Буква»:
— Хорошим за останній тиждень я б насамперед назвала підписання президентом Міжнародної корпорації приватних інвестицій США Пітером Ватсоном кредитних угод на суму в 40 млн. доларів для інвестування малого і середнього бізнесу, а також для кредитування будівництва житла. Як підприємець, який працює на ринку України, я з великим ентузіазмом сприймаю західні інвестиційні вливання, навіть якщо ці вкладення не потрапляють по прямій в мій бізнес. Відкинувши зайвий патріотизм щодо власних грошових капіталів України, я вважаю, що кожен вкладений долар іззовні робить більш стабільною, більш прогнозованою нашу економіку. І те, що вкладення інвестуватимуться в малий і середній бізнес, це дуже правильно, тому що на сьогодні це така субстанція економіки, яка сама швидко створюються і в той же час швидко розвантажується.
Що поганого? Найгірше, на мій погляд, це дві події з передвиборних перегонів— два замахи на двох кандидатів у президенти. Невже не можна не опускатися до брудних методів боротьби? Невже не можна поводитися в певних рамках, яким мають відповідати політичні діячі? Вражені зйомками про невдалі замахи, які неоднократно транслюються по телевізору, ми забуваємо, що це частина іміджу нашої країни. Сьогодні економіка України зростає досить швидко, але не варто забувати, що політика є одним із найбільш значних чинників, які впливають на економічні процеси.
