Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Петро СИМОНЕНКО «Не державник і не опозиціонер»

11 вересня, 1999 - 00:00

Один із кращих ораторів із демагогічним ухилом. Солодкоголосе ніщо так пестить вухо бажаючим обманюватися... Наявність великого й перевіреного роками електорату. Наростання люмпена (навіть серед інтелігенції, яка не усвідомлює поки своєї виняткової ролі...).

Несе відповідальність за свою КПУ — правонаступницю кривавої КПРС, що забрала в могили десятки мільйонів життів, зокрема, цвіт української інтелігенції, сільгоспвиробників, священиків, які померли від голодоморів... Ще мінус — принципова неможливість тямущої програми: адже їм що гірше, то краще (інакше, як ловити рибку в скаламученій не без їхньої участі водичці?!). Протиріччя офіційній програмі антикапіталізму навіть у кістяку власної депутатської фракції (наявність підприємців: чи не відмивання «грошей партії»?!).

Олександр ПРИЙМАК, юрист, Харків

«Плюси»

1. Реальна опора на 25% електорату перед- і пенсійного віку, чиї максимальні життєві успіхи мали місце в період функціонування Компартії.

2. Критика існуючої влади як обов’язковий ритуал.

3. Досить висока публічна популярність.

«Мінуси»

1. Біографія людини, яка ніколи не займалася ніякими конкретними справами.

2. Не є харизматичною особистістю, здатною вести за собою народ. Існує сильне відчуття, що за ним стоять «сірі кардинали».

3. Входження в життя нового покоління, яке не заманити «світлим майбутнім».

4. Відпрацьований історією теоретичний і практичний матеріал.

Висновки: П.Симоненка за певних комбінацій може бути обрано президентом України. Незважаючи на залишкові можливості електорату, експлуатація застарілих ідей може виявитися ефективною: це вже бачили, а нового не бачив ніхто. Щоб уникнути 2-го туру, може «підіграти» О.Морозу й «зробити» його президентом.

Микола ОГИР, перекладач
Київ

Кандидат у президенти П.М.Симоненко — голова ЦК КПУ, депутат Верховної Ради. Вихованець компартії Радянського Союзу, він досі керується тими ж принципами й догмами. Не зробив належних висновків із комуністичного вчення на сучасному етапі. Це він 1994 року привів у Президенти України Л. Кучму. За 8 років роботи у Верховній Раді, маючи величезну фракцію, не вирішив жодного питання соціального захисту населення, спостерігав за експериментами Президента.

Сергій ФІЛЬКІН, гірничий інженер
Луганськ

П. Симоненко. Про нього можна сказати, що він лідер, але не нації, а її частинки. Його підтримує найбільша в Україні партія, в нього є програма дій — це його плюси. А мінуси — це те, що він не державник, не опозиціонер влади, за Симоненком майбутнє України — в СРСР, але, вибачте, там ми вже були. Також він — не об’єднувач і не професіонал.

Михайло ГОЛОВЕНКО, міліціонер
с. Монастирок, Львівської обл.

Петро Симоненко експлуатує ностальгію за дешевою ковбасою і русифікацією України. Його електорат — це п’ята колона Російської імперії в Україні. Але ж більшість населення України — українці. І навіть зрусифіковані українці помалу починають усвідомлювати себе українцями і розуміти, що цуратися своєї національності, та ще й на своїй землі не нормально. Люди розуміють, що повернутися до СРСР неможливо. Взагалі, боротися проти незалежності свого народу — рівнозначно самогубству.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, історик
Ірпінь
Газета: 
Рубрика: