Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Післявиборні» страждання

23 липня, 2005 - 00:00

Вибачте за турботу, але я вперше пишу листа такого змісту.

В Одесі після виборів твориться свавілля (інакше не назвеш). І я є свідком цього. Те, що обіцяли прекрасне життя, — чудово. І ми це дуже цінуємо. Справді, підняли стипендії та пенсії, дякуємо. Але тиск на людей був і є. Люди мовчать, їх виганяють з роботи, статистика колосальна — 700 осіб звільнено з державних органів із приходом нової влади. У даний момент багатьом пропонують повернутися, але чи захоче повертатися назад людина, яку вигнали як побитого собаку?

Не хочу переходити на особи, але все як продавалося, так і продається, просто іншими людьми. Центр міста «розформовують» по крихтах, відділення зв’язку заганяють у глухі кути, різні державні організації змушені переїжджати до тісних приміщень, оскільки це комусь вигідно. Найкрасивіша частина міста продається під забудову величезними хмарочосами, які просто не вписуються в стиль.

Наприклад, моєї родини торкнулося питання такої ж забудови. Наш будинок — один із найбільш знаменитих — розташований в «серці» Одеси, і ось зараз навпроти нього хочуть будувати величезний комплекс, який закриє нам сонячне світло. Це документально підтверджено розрахунками. Але це нікого не обходить, оскільки вкладено великі гроші, й все вирішено без нас. Невже гроші відіграють таку величезну роль і їх не можна заробити іншим способом, а не щоденним горем людей, які змушені кожного дня замість моря та природи милуватися сірою стіною на відстані шести метрів?

Наталя, Одеса
Газета: 
Рубрика: