Поет Володимир Висоцький писав: «Я ненавижу сплетни в виде версий!» Ці слова, написані в минулому столітті, в неіснуючій вже країні, і сьогодні дуже на часі. Особливо для представників засобів масової інформації. Якби для всіх, хто намагається провести журналістські розслідування, цей рядок Поета і Громадянина став девізом професіоналізму і громадянської позицією, то в телепросторі було б набагато більше об’єктивності, і не було б місця пліткам, дезінформації і брехні. Але, на жаль...
У програмі «5 каналу» «Закрита зона», зокрема у кілерських сюжетах, спрямованих проти Євгена Марчука, спочатку видають «сплетни в виде версий», а потім зневажають законне право людини, яку оббріхали, спростувати ці «версії». Телеглядачів же позбавляють права на об’єктивну інформацію і можливості вислухати різні погляди і самим зробити висновки.
Далеко не випадково справжній борець за правду і ідеали добра В. Висоцький поставив в один ряд такі явища зла, як «сплетни в виде версий» і постріли в спину («Я не люблю, когда стреляют в спину, я также против выстрелов в упор»). При цьому про постріли в спину він пише «я не люблю», а про «сплетни в виде версий» — «я ненавижу». Це перегукується з грибоєдовським «злые языки страшнее пистолета». Проте у Висоцького йдеться не просто про злі язики. «Сплетни в виде версий» — це дуже точна поетична формула спецоперації. Формула, що відповідає політичній «стилістиці» нашого часу. За цією формулою здійснюється замовлення на дискредитацію відомого політика, українського патріота з підключенням засобів масової інформації, вартових Демократії, що втратили пильність.
У статті «До каналу «чесних новин» дедалі більше запитань щодо чесності» «День» (від 15 липня 2005 р.) пише: «... якщо говорити про версії у справі Гонгадзе, що періодично поширювала програма «Закрита зона», то розголошуючи різноманітні версії, мабуть, варто пам’ятати, що є така річ, як фальсифікація слідства за медіа-підтримки. І відповідальність за неї». Нагадування дуже своєчасне для тих, хто сповідує демократію з амнезією відповідальності. Ось вже протягом досить тривалого часу суспільству нав’язуються хибні версії у «справі Гонгадзе». Мета банальна — перевести стрілки з хворої голови на здорову, використовуючи «сплетни в виде версий», брехню у вигляді правди. Проте при цьому не враховується: люди, що думають, витягують з оболонки хибних версій власну версію — правдиву. Отож подібно до того, як «Свободу не зупинити!», так і «Правду не приховати!»
