Долі людей, що жили перед нами, безперечно впливають і на наші долі. Часто їх дивовижність у тому, що попри всі вогненні та буремні, а дуже часто і криваві перипетії ХХ століття, вони вижили, залишивши нам у спадок свої спогади, мрії, справи та світогляд і долю любові. Один із прикладів — постать Дмитра Харитоновича Нонка, який народився 1913 року в селі Утянка Хабарського району Барнаульської області Алтайського краю Російської Федерації в українській сім’ї. Закінчив школу, вступив на перший курс будівельного інституту в Новосибірську. Дійшов до третього курсу, але не зміг отримати вищої освіти — треба було йти працювати, допомагаючи родині. Повернувся в Утянку, вчителював у місцевій школі, а згодом почав працювати як бухгалтер. З початком війни пішов на фронт і пройшов її всю рядовим солдатом-зв’язківцем, закінчивши її у Празі 1945 року з бойовими нагородами. Війна залишила свої шрами і на його серці: там загинули два його рідні брати. Оскільки все життя мріяв жити в Україні, про яку так багато чув від односельців та батьків, по війні залишився тут, працюючи на повоєнних будовах, останньою з яких був Білоцерківський шинний комбінат. Тоді сім’я остаточно оселилась у Білій Церкві, а Дмитро Харитонович решту життя пропрацював на цьому підприємстві. Мав дружину Ольгу Лаврентіївну, з якою разом виростили трьох дітей. Доля була в цілому прихильною до Дмитра Харитоновича. Все зміг, все встиг: повоювати, попрацювати, виростити дітей, побавити онуків та побудувати дім (отримати квартиру), але не встиг тільки видати та оприлюднити своїх віршів, які писав ночами на кухні, акуратно вистукуючи рими на портативній друкарській машинці. Тож наприкінці квітня 2011 року в Києві у приміщенні найстарішої бібліотеки Солом’янського району — Бібліотеки імені Валерія Чкалова — відбувся творчий вечір пам’яті поета Дмитра Харитоновича Нонка, організувати який вдалося завдяки зусиллям завідувача бібліотеки Ганни Іванівни Бабій. Саме вона знайшла рідню Дмитра Харитоновича, запросила ветеранів, шанувальників поезії, журналістів. Вечір пройшов у дружній та теплій атмосфері.
Цікава й історія самої бібліотеки. Дата її відкриття сягає позаминулого століття, коли київський купець Михайло Стрекалов придбав на Солом’янці, поблизу Покровської церкви, 5 десятин землі і побудував великий будинок. Ця місцевість здобула назву власника будинку — Стрекалова гірка. М. Стрекалов мав чудову бібліотеку, якою 1910 року користувався відомий письменник Степан Васильченко. Пані Гридіна (донька Михайла Стрекалова) на потреби району подарувала під бібліотеку 4 кімнати у власному будинку. Буремні революційні події не зачепили фондів бібліотеки, люди зберегли їх. І 1936 року бібліотека відкрила свої двері для відвідувачів і працювала тут аж до середини 70-х років ХХ століття. 1937-го бібліотеці було присвоєно ім’я легендарного радянського льотчика Валерія Павловича Чкалова (1904—1938) як данину і вдячність його подвигу. Це ім’я не випадкове для Києва. Льотчик часто бував у нашому місті, любив і шанував його. Відомо, що Валерій Чкалов був головою суддівської колегії змагань із мотоциклетного спорту, які проходили в Києві до війни. Саме він із екіпажем на одномоторному літаку здійснив свій рекордний безпосадочний переліт із Москви на Далекий Схід (56 годин). В роки окупації Києва книжки з фондів бібліотеки врятувала одна монашка з Покровської церкви, яка переховувала їх в погребі.
Зараз Бібліотека імені Чкалова міститься в сучасному будинку на вулиці Кавказькій у Солом’янському районі столиці. Багато років нею завідує Ганна Іванівна Бабій. За її словами, бібліотека стала місцем, куди приходять не лише за потрібною інформацією, а й виконати своєрідний ритуал: біля стендів із портретом Валерія Чкалова молодь налаштовується на перемогу — на іспитах, захисті дипломної чи курсової, при вирішенні важливих і складних питань. Переможець Валерій Чкалов допомагає перемогти. Це легко перевірити на практиці, відвідавши саму бібліотеку, девіз якої «Вчитися і перемагати». Тут можна помилуватися настінним розписом відомого художника Юрія Нікітіна, пройнятися духом старого Києва (у клубі «Київ. Події. Роки. Люди»), зустрітися з людьми успіху та книгами, які його наближають, подихати повітрям мудрих книг і Ландшафтного парку (Кучминого Яру). Бібліотека розташована на зачарованій і запрограмованій на творчість вулиці, де живуть письменники, вчені, актори і художники.
Цього року робота з поширення творчості поета Дмитра Нонка продовжуватиметься. Зусиллями рідні та працівників бібліотеки заплановано видання першої книжки його віршів. Також і надалі будуть проходити поетичні зустрічі, де всі охочі зможуть послухати його вірші.
