У грецькiй мовi «ойкос» як корінь входить до складу слів «батьківщина», «мешкання», «житло», «дім», «споруда», «що належить до будинку», і таких як «домоводство», «керівництво», «управління», «родинні зв’язки», «дружній», «внутрішній», «гідний», «належний», «зближувати», «прив’язувати» і багатьох інших, близьких за значенням. Залишається лише дивуватися прозорливості німецького дослідника Ернеста Геккеля, який так вдало і далекоглядно підібрав таку ємну назву для науки, яку він назвав екологією. Запропонувавши її, він відразу «пристебнув» до неї економіку — «уміння управляти господарством», — вважаючи, напевно, що економіка без «Бога в голові» з цим завданням не впорається.
Нашу Галактику, Сонячну систему, Землю, біосферу, батьківщину, житло ми називаємо домом, оскільки вони нас бережуть і творять умови життя. Як у будь-якому домі, вони можуть бути сприятливими й нестерпними, оптимальними і бути на межах можливості існування. У першому випадку це — золота середина, у другому — крайність. Вони виступають, як міра умов життя, визначають погоду в домі. Наприклад, засуха — крайність, і це погано, і коли заливає дощем — також недобре.
Останнім часом, і я про це вже неодноразово писав, умови нашого життя вiдчутно трусить, кидає то в жар, то в холод. І це простежується від галактичних процесів до наших індивідуальних жител. Наприклад, у поле зору астрономів в останні десять років потрапила така кількість комет, про існування яких вони і не підозрювали. Незвично виглядає і сонячна активність останніх двох років. Вона вражає не тільки своєю потужністю, а й тривалістю. На самій планеті частота природних потрясінь різко зросла, а амплітуда погодного «маятника» помітно збільшилася. Подібні процеси простежуються в усіх напрямах. Особливо турбують спалахи чисельності шкідників, хвороб і часті лісові пожежі. Хвороби сучасної цивілізації проявляють себе не тільки у вигляді втрати людського розуму (духовність), але, передусім, у масштабах руйнівної діяльності, що призводить до хаосу, наслідок якого недооцінюється. Адже хаос — це тепловий рух частинок, безладдя, ентропія, теплова смерть. А планета вже перегрівається. І навіть у наших оселях «барометр» вказує на погану погоду: рідше в них чути дитячий сміх, все менше там гармонії і любові, все більше людей їх залишає і прямує туди, «де нас немає».
І за таких умов влаштовувати у своєму домі «протяг» означає створити загрозу самому існуванню. А.Л. Чижевський, який присвятив своє життя вивченню зв’язку земних процесів з «сонячними бурями», вважав їх наслідком не тільки епідемії, але і багато соціальних процесів: революції, бунти і вiйни. Тепер би він додав і тероризм і, мабуть, поставив би його на перше місце.
Зіткнувшись з одним і не бачачи «за деревами лісу», люди помилково вважають, що, впливаючи на це одиничне, можна позбутися проблем. Можна, звичайно, закрити кватирку, але від землетрусу або повені це не врятує. Правда, закривши її, ми їх і не викличемо. Але ось інші наші дії можуть призвести і до них. Пригадаємо, що бомбардування Югославії викликало землетруси, а війна проти Іраку і В’єтнаму — екологічні катастрофи.
Світ змінився не за один день, коли в хмарочоси і Пентагон врізалися літаки. Він змінився тоді, коли виникли глобальні проблеми, тобто п’ятдесят років тому. Але особливо він перетворився тоді, коли на планеті запанувала глобальна ринкова економіка. Це призвело до того, що у неї зникли вороги, але з’явилися хвороби, тобто зовнішні проблеми перетворися у внутрішні. Яскравою ілюстрацією цієї думки є рух антиглобалістів, який мав примусити замислитися про причини його виникнення. Складається враження, що у тих, хто вважав себе лідером цієї економіки, така здатність взагалі відсутня.
Історія — пані з досвідом. Вона все побачила на своєму віку і завжди вважала, що її досвідом скористаються. Ну хто сьогодні враховує, що на білий терор вже відповідали червоним, після чого виникла громадянська війна і Сталін до кінця своїх днів продовжував знищувати внутрішніх ворогів? Вражає, що Америка нехтує своїм власним досвідом. Адже не війна вирішила її проблеми, які у неї виникли у зв’язку з багаторасовим населенням. Расові біди привели її зрештою до розуміння, що за умов ринкової економіки в усіх повинні бути рівні можливості і свобода вибору. Чому ж в умовах глобальної ринкової економіки повинні існувати ізгої? Плата своїм добробутом у тих, хто руйнує свою природу з тим, щоб забезпечувати розвинені країни ресурсами, значно вища, ніж у тих, хто випускає комп’ютери і нав’язує так званий технічний прогрес. Голод і смертність красномовно свідчать про це.
Американські місіонери, що періодично наповнюють наші вулиці, стараються просвітити нас, розповiдаючи про Бога. Ось нещодавно одна з місій вручила мені листівку і настирливо пропонувала допомогу в оволодінні святим писанням. У листівці говориться, що «на любові утверджується сім’я, колектив, держава, світ.
«Любов — кращий контроль життя!
Любов — краще і оптимальне управління життя!
Любов — кращий прибуток життя!»
Але мені здається, що ця місія помилилася адресою й у неї значно більше справ у Америці й Західній Європі, а також і в Австралії.
Не може не непокоїти пасивність ієрархів християнства. Сьогодні їм усім потрібно взяти в руки «диригентські палички» і, змахнувши ними, примусити християнський хор скандувати: «Не убий!»
Я не наполягаю на тому, щоб сильні світу цього вивчали грецьку, але запам’ятати і прийняти до уваги слово «ойкос» — завдання для них (щоб було добре нам) першорядне.
