Верховенство права і закону є базовими принципами реформування та модернізації держав, які обрали демократичний шлях розвитку. І справді, без дотримання фіксованих правил поведінки громадян, чиновників, бізнесменів важко сподіватися на ефективність забезпечення «стабільності вже сьогодні».
Справді, немає сумнівів, що більшість посадовців попереднього уряду Тимошенко були активними виконавцями «програми» з привласнення державного майна та нецільового витрачання бюджетних коштів — не тільки ж у функціонерів ПР рильце в пушку.
Та проблема не в тому, що в Україні діє принцип вибіркового правосуддя, а в тому, що представники владної вертикалі не хочуть розуміти, що епоха Януковича рано чи пізно закінчиться і настане час, коли доведеться збирати каміння.
Дуже ймовірно, що Партія регіонів зможе правдами й неправдами перемогти на парламентських виборах у жовтні 2012 року: завдання-мінімум — проста більшість, завдання-максимум — 300 депутатських мандатів.
І от, якщо регіоналам вдасться шляхом заобрійних обіцянок та підкупу реалізувати програму-максимум, для Януковича відкриються нові обрії — не лише протриматися на президентському кріслі до 2015 року, а й стати найбільш реальним претендентом на другу каденцію. У такому разі в бій може піти апробована практика колег із Білорусі, які доволі «успішно» підкоригували Основний Закон держави, спробувавши довічно залишити Лукашенка у статусі монарха братів наших північних.
Та все ж, прийде час, коли у вертикалі станеться збій: чи то буде 2013-го, чи 2015-го, чи, можливо, 2020 року — не важливо, головне, що такий сценарій більш ніж прогнозований. І тоді всім, хто сьогодні бореться з політичними опонентами, доведеться відчути себе вже не в ролі директора, а на їхньому місці, пакуючи валізи або шукаючи притулку за межам України. Про це вперто не хочуть навіть думати в Адміністрації Президента, начебто такий поворот подій — неможливий.
Та, на жаль або на щастя, завжди актуальною залишається біблійна мудрість: «Є час каміння розкидати, а є час каміння збирати». Каміння, яким уже вщерть закиданий наш політичний простір.
