Христина МЕЛЬНИК, студентка:
— З головних особистих спогадів тижня, думаю, беззаперечно виділяється: MezhyhiryaFest, де я була волонтером. Кількість цікавої інформації на секунду часу зашкалювала. А качки, коні, страуси та навіть корови в резиденції колишнього президента радували око. Думаю, символічно, що цього тижня багато говорили про «чорну касу» Партії регіонів.
Звісно, ще цей тиждень вже впевнено можна назвати підготовчим до київського прайду. Марш рівності вкотре викликав шалену хвилю незадоволення. Подекуди в мене складається враження, що людям приємно мати ворога й чітко його ідентифікувати за системою «свій-чужий», аніж домовлятися, вести діалог. Акцію начебто охоронятимуть шість тисяч поліцейських. Хочеться вірити, вони захистять і мене. А ще я читаю зараз книгу Кетрін Стокет «Прислуга». Раджу її всім, хоча ще не дочитала до кінця. Ті, хто прочитають і не збагнуть, чому рівність і свобода для деяких (раніше) дискримінованих може бути ледь не ціннішою за життя, мабуть, не мають ані розуму, ані серця.
Анастасія ЧЕРНУХА, SMM-ник, випусковий редактор:
— Сучасна молодь починає працювати вже на перших курсах університету, водночас якимось чином приходить на пари й успішно балансує між цілодобовим завантаженням та особистим життям. З одного боку, здається, що це дуже класно, ти вчишся встигати поєднувати купу всього, починаєш сам себе забезпечувати, дивишся на життя зовсім інакше, але з другого...
Моє покоління вже давно доросле, хоча ще й досі часом уявляє, чим займатиметься, коли «виросте». Ми з підліткового віку підживлювалися інформацією про основи тайм-менеджменту, про 1000 і 1 метод боротьби з прокрастинацією та досягнення цілей, про безліч способів запустити свій стартап та користь самоосвіти (навіщо ті університети, дійсно?).
Ми прокидаємося вранці, починаємо бігти наш щоденний «марафон», а ввечері виявляється, що це була лише розминка. І завтра нам потрібно бігти ще більшу дистанцію. Послухати десяток нових лекцій, відвідати кілька майстер-класів, шкіл та конференцій, передивитися весь свій список фільмів та перечитати усі книжки, які відкладали «на потім». Ми маємо бути скрізь, щоб бути «у темі» хоча б на кілька відсотків.
Насправді ми навіть не уявляємо, чого ми насправді хочемо від життя. Але ми продовжуємо бігти. Що хорошого?
Олександр ШЕВЧЕНКО, журналіст Громадського телебачення:
— Минулої п’ятниці мене здивував Петро Порошенко своєю, як завжди, «спонтанною» прес-конференцією, яка загадковим чином відбувалась одразу після підписання угоди зі США про надання Україні кредитних гарантій на один мільярд доларів. Це, власне, й задало тон події — гарант був у доброму гуморі. Взявши вступне слово, він гордо розповідав про те, що небо синє, а трава — зелена, а потім відповідав на запитання запрошених журналістів про заїжджені по кілька тисяч разів безвізовий режим, вибори на Донбасі та інше. Як потім висловився, здається, Павло Шеремет, журналістам таки вдалося вилити кілька відер із льодом у теплу ванну, на яку сподівався Порошенко.
Першим таким відром мало би стати запитання від Дмитра Гнапа про офшорний скандал, однак Порошенко був готовий. Він не зрадив собі, як і минулої прес-конференції, дозволив покепкувати (доволі невдало обидва рази) із журналістом Громадського. Власне, демонстраційне надання слово Гнапу поза чергою зі словами на кшталт «бо потім будуть скаржитись», а також неможливість полемізувати, про що вже наступного дня говорив Гнап на MezhyhiryaFest, і дала змогу Президенту налаштувати до себе ласих до маніпуляцій глядачів.
Відповідь на друге запитання від Громадського про Порошенківський тотальний непотизм він приправив маніпулятивними фразами типу «потім пошкодую, що про це сказав» і розповів про тотальний непотизм у світі.
Петре Олексійовичу, це було нещиро, і я вам не повірив, як і багато моїх співвітчизників. Починайте вже грати за своїх!
Максим СЕРДЮК, студент, журналіст інтернет-порталу про українську музику Muzmapa:
— Минулий тиждень видався не такий як інші, для мене він був наповнений радістю: на всесвітньому Global Battle Of the Bands в Берліні перше місце взяла Україна! Донецька група SINOPTIK вирвала перемогу у сильних команд, їхня енергетика була неймовірною. У вівторок у MonteRay Live Stage вони зробили безкоштовний концерт Viva, SINOPTIK! на честь перемоги. Якщо порівнювати з іншими концертами, людей було в рази більше. Одразу помітно вплив нового статусу, який, крім друзів і фанатів, привів посеред робочого тижня нову публіку.
Взагалі нещодавно було безліч музичних подій і ти усвідомлюєш, що фізично неможливо встигнути все, але ж хочеться! Були Білі ночі vol. 2 на арт-заводі Платформа, і 20-річчя гурту «Хамерман Знищує Віруси», і дебютний концерт ню-джаз гурту The Cancel, презентація нового альбому The Erised, і сольний концерт «ДахаБраха», й відродження концертного залу Будинку Вчених групою 5 Vymir з акустичним концертом у супроводі струнного квартету, і німецький інді-дует Milky Chance, і, звичайно ж, крутий концерт від British Council і Sentrum — Gabriel Bruce, який прилетів із Британії зі своїм новим альбомом. І це я вам ще не встигаю розповісти про всі події в регіонах! Ходіть на концерти, йдіть на звук, ставайте частиною чогось більшого.
