Церковний майдан: чи не на часі він? Так, на часі, а при великій мудрості духовних провідників наших Церков, які не могли не бачити неправильний розвиток і напрям державотворення, мав би вже відбутися хоча б 22 роки тому. Чимало духовних отців усвідомлюють, та, на жаль, зрідка привселюдно виголошують, що коренем і причиною всіх наших бід є духовно-моральна криза, від вирішення якої найбільшою мірою залежить вирішення всіх політичних, економічних, соціальних, екологічних і т. д. криз. Сьогодні ми пожинаємо плоди того 22-річного сіяння не тільки здорового зерна, але, на жаль, і полови.
Християнство може сказати, якою повинна бути країна, так можна стверджувати, аналізуючи слова філософа Юрія Чорноморця. Він говорить, що наші «Церкви не запропонували людям і суспільству як цілому зрозумілої та актуальної соціальної доктрини. Переспіви зарубіжних взірців нічого не зачепили в душі українського народу. Церкви не перетворилися на повноцінний рух. Вони не виводять на вулиці мільйони — заради високих цілей, пов’язаних зі здобуттям майбутнього для народу і для себе. Якщо не перетворити Україну в християнську, якщо не досягнути оновлення всього народного життя — Україна не має майбутнього».
Але християнство має показати, якою має бути країна на прикладі своїх парафій, єпархій і Церков, де всі взаємовідносини мають бути зразковими і прикладом для всього суспільства. Чи такими вони є?
Христос вже давно сказав і показав ті ідеальні стосунки між людьми як основу побудови суспільства щасливих людей. Ще в ІV ст. зі смутком і болем св. Іван Золотоустий говорив (констатував): «Якби всі християни були такими, як мають бути, то вже не було б нехристиян».
Правильний і мудрий «Рецепт перемоги від Глави УГКЦ» є заклик іти «дорогою життя, який сьогодні пропонує і моральне богослов’я, і вчення Церкви, — це Божі заповіді». На думку Глави УГКЦ, щоб перемогти свого опонента в мирний спосіб, потрібно бути духовно і морально вищим від нього, бо «силою є правда, і в правді — сила». Такий рецепт перемоги, за його словами, з одного боку, дуже складний, а з другого — надто простий.
Хочеться низько вклонитися й щиро подякувати Патріархові Філарету, який сміливо, відважно і відкрито, як у свій час св. Іван Хреститель, сказав правду про наших найвищих можновладців, які «віддають перевагу саме європейським банкам, курортам, лікарням, в європейські університети відправляють своїх дітей тощо.»А чому? Тому що там надійно, а в Україні ненадійно, і в Росії ненадійно. Люди хочуть бути з тими, де надійно, де є демократія і де є свобода. Де лікуються наші багаті люди, в Україні? В Європі. Де навчаються їхні діти? В Європі. Значить, вони визнають, що в Європі краще, ніж в Україні. Тому український народ це теж знає, і тому хоче приєднатися до більш цивілізованих держав. Тому, поки це питання не буде вирішене, народ не заспокоїться», — переконаний Предстоятель Київського патріархату.
Тому категорично заявляю, що нам, українцям, дуже потрібна найжорстокіша революція в наших головах, душах і серцях. І звершити її мають (мусять) всі наші найвищі духовні поводирі. Це вони як істинні пастирі мають відвести своїх вірних (наш народ) від рабства зла та гріха і повести за собою дорогою правди, миру, добра і любові. Тільки цей напрям є істиною дорогою правдивого земного й вічного щастя.
Із любов’ю і болем за Україну
