Будемо жити завтра. Але як? Вдовольняти свої бажання за рахунок обмеження волі інших людей? Прагнути влади над оточуючими? Будемо хизуватися своїми знаннями і досягненнями?.. Здається мені, що такі «пріоритети» не внесуть гармонії у міжлюдські взаємини. Духовне єднання — тільки це може збагатити: і окремі особистості, і цілі народи. А шлях до такого збагачення один: віддавати свою духовну енергію через творчість.
Тож давайте зробимо це: об’єднаємо наші добрі волі, нашу (хоч короткочасну) творчість в один світлий феєрверк в ім’я поступу добра.
Одні вважають, що третє тисячоліття вже настало майже рік тому, інші — що ми тільки підходимо до цього важливого історичного моменту. Та не тут основа. Вона — в тому, щоб усі погодилися одночасно вплинути своєю творчою енергією на світ.
А йдеться про зустріч Нового року за всесвітнім, тобто західноєвропейським (за Грінвічем) часом. Та не тільки для того, щоб випити з кимось «на брудершафт», — це ще не єднання. Найголовніше — після вживання якогось доброякісного напою створити щось для всіх: і близьких, і далеких, незнайомих. Щоб це був акт творчої думки-побажання. І щоб він тривав близько години.
Можна написати вірш, оповідання, скласти пісню, молитву, щось намалювати, вишити або виконати якусь іншу роботу. Треба пам’ятати при цьому про найістотніше: робити цю справу задля всіх, з любов’ю в серці до людей, уявляючи, що ваші думки-побажання плинуть у широкий світ і наповнюють серця нещасних вашою добротою.
Перед роботою необхідно прислухатись до свого серця, вибачити всім усі образи і з посмішкою любові на вустах розпочати справу, випромінюючи доброту. І тоді це місце, це помешкання, де ви стали учасником духовного єднання, на все життя залишиться храмом для вас.
Не думаю, що для здійснення цього проекту (назвемо його, наприклад, «Новорічний дарунок любові») потрібні великі витрати. Треба тільки поінформувати про це людей, і в кожному часовому поясі визначити, коли ж саме настане 2001-й рік за Грінвічем, тобто, коли розпочати здійснення проекту.
А потім, згодом, у Новому році (чи у новому тисячолітті) ми самі відчуємо, наскільки очиститься духовна атмосфера Землі й скільки з’явиться можливостей для духовного поступу, попри всі наші матеріальні нестатки. Ми відчуємо, що духовна погода на Землі — то наша спільна справа. І цим будемо керуватися в подальших діях своїх.
ВІД РЕДАКЦІЇ. А чому б, дійсно, не реалізувати пропозицію нашого читача з Кривого Рогу? Тож для всіх, хто забажає приєднатися до неї, нагадаємо, що 2001-й рік за Грінвічем настане, коли в Україні буде друга година новорічної ночі.
