Шановний пане Президенте України — Верховний Головнокомандувачу Збройних Сил України! Ми — дружини безквартирних військовослужбовців ЗС України, які проходять службу в Київському гарнізоні. Звернутися до Вас, як до керівника ЗС України, змусила нас безвихідь, в яку потрапили ми та наші сім’ї. На сьогоднішній день держава і можновладці на законній підставі перетворили нас в «державних БПМП».
Незважаючи на те, що в Конституції України стаття 47 гарантує наше право на житло, а в Законі України «Про Збройні Сили України» в ст. 16 гарантується одержання військовослужбовцями за рахунок держави житла, сьогодні в Києві 150 сімей військовослужбовців, у тому числі і нас, уже викидають на вулицю і ставлять поза законом.
Всі ці роки ми з розумінням ставилися до проблем в ЗС України і, в нелегкі часи для держави, сповна ділили «гірку пілюлю» із українським народом. Весь цей час наші чоловіки з честю і гідністю, не бідкаючись на долю, виконували свій нелегкий військовий обов’язок. В далекому 1991 році молодими офіцерами вони щиро повірили в молоду державу і в український народ. З нічого розбудовували молоді Збройні Сили України, в той час коли йшов відвертий «дерибан загальнонародного пирога». А сьогодні, замість того щоб виконувати свій службовий обов’язок, вони змушені займатися «перетягуванням канату» з державною бюрократичною системою.
Весь цей час, на підставі тимчасових договорів про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду ДП «ЕКОС» з військовими частинами Київського гарнізону, ми проживали в гуртожитках ДП «ЕКОС» ХК «Київміськбуд». Щорічно, на взаємно вигідних умовах, договори пролонгувалися. В 2005 році керівництво ДП «ЕКОС» подовжило термін дії договорів до 31.04.2005 р. у зв’язку з тим, що з 01.01.2005 року, на підставі розпоряджень КМДА №1915 від 10.10. 2004 р. та №2240 від 10.12.2004 р., статус наших гуртожитків змінено на будинки для малосімейних, і в ті кімнати, що ми займаємо, будуть вселені сім’ї будівельників, які також уже десятиліттями чекають житла.
Сукупні прибутки наших родин, ціни на житло в місті Києві і передмісті та нормативні акти, що регламентують розміри та порядок компенсацій за піднайом житла військовослужбовцями, не дозволяють нам реалізувати наше конституційне право побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, принаймні піднайняти. Тому з березня 2005 року ми постійно звертаємося до командування військових частин, керівництва МО України, Київської міської державної адміністрації та керівництва ДП «ЕКОС» та ХК «Київміськбуд» з проханням надати нам жилі приміщення або подовжити термін нашого проживання в гуртожитках, відповідь непохитна – «не маємо можливості задовольнити ваше прохання».
У більшості сімей військовослужбовців, які проживають в гуртожитках, на утриманні знаходяться неповнолітні діти, у кожного другого – члени сім’ї інваліди. У зв’язку із поганими соціально-побутовими умовами, у наших дітей і в нас розвиваються хронічні хвороби, більшості потрібні поліпшені соціально-побутові умови проживання. Наші діти зростають, стають дорослими і не знають, що таке «рідний дім», що таке «рідний поріг». Важко сказати, «кого» і «що» наші сини будуть завтра зобов’язані захищати. Чи може, пане Президенте України, нашим чоловікам, які присвятили своє життя і долю священному обов’язку збройного захисту України та українського народу, нашим дітям і нам, їхнім дружинам і матерям, на роду написано бути «байстрюками» на своїй землі?
Сьогодні ДП «ЕКОС» порушило проти нас адміністративні справи в районних судах міста Києва, щодо нашого примусового виселення із займаних приміщень без надання іншого житлового приміщення. Найближчим часом ми приречені будемо виконати рішення суду і опинитися на вулиці «БПМП».
Ми звертаємося до вас з останньою краплею надії і терпіння, як до гаранта Конституції України, вищого керівника ЗС України, як людини, яка проголосила на Майдані чесність, моральність і законослухняність вищими чеснотами в державі, заради майбутнього і сьогодення наших дітей, з проханням особисто долучитися до вирішення цієї проблеми, не допустити перетворення нас на «державних БПМП», забезпечити виконання державних гарантій щодо забезпечення житлом військовослужбовців.
Дружини безквартирних військовослужбовців Київського гарнізону: Наталія КОСІНСЬКА, Лариса ІВАШКО, Ольга ДОЦЕНКО та ін. (всього — 10 підписів)
КОМЕНТАР
На прохання «Дня» цей лист прокоментувала представник ХК «Київміськбуд», начальник управління соціальної політики Ніна РУДЬ: «Розпорядженнями Київської міської адміністрації від 14.10.2004 року № 1881 та від 20.10.2004 року № 1915 двадцяти блочним гуртожиткам АТ ХК «Київміськбуд» надано статус житлових будинків, в тому числі і зазначеним у відкритому листі.
На виконання згаданих розпоряджень ХК «Київміськбуд» займається оформленням списків на видачу ордерів в установленому порядку сім’ям, які ПОСТІЙНО ПРОЖИВАЮТЬ, перебувають на квартобліку та зареєстровані в цих будинках.
Мешканці будинків — будівельники, які отримують ордери на займане житло, згідно з чинним законодавством мають право на приєднання додаткових кімнат, вимагають від керівництва холдингової компанії негайного виселення військових, які проживають тимчасово за договорами найму, укладеними з військовими частинами.
З вимогами про виселення орендарів (військових) мешканці будинків (будівельники) неодноразово організовували пікетування Київської міської державної адміністрації та звертаються в різні державні установи зі звинуваченнями на адресу холдингової компанії як балансоутримувача цих будівель та вимогами негайного виселення орендарів.
Оформлення ордерів мешканцями, які тимчасово проживали на підставі договорів найму, розпорядженнями КМДА не передбачене.
У зв’язку з цим, мешканці, у яких закінчився термін договору на проживання, попереджені про відселення, і при невиконанні вимоги справи передаються до суду.
Забезпечення родин військовослужбовців житлом є компетенцією військових частин, де вони проходять службу».
«День» також звернувся до прес-служби Міністерства оборони України із проханням допомогти отримати коментар до цього листа від представника міністерства, до компетенції якого входять питання забезпечення житлом військовослужбовців. На жаль, на сьогодні такого коментарю наша газета ще не отримала. Сподіваємося отримати та опублікувати його найближчим часом.
