Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про діалектику щоденного життя –

викладачі Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
20 травня, 2016 - 12:26

Микита ВАСИЛЕНКО, журналіст, медіа-експерт, доктор філологічних наук:

— З політичного життя країни на цьому тижні мене не вразило нічого, щоб не виходило за стандартні рамки українського примітивного хуторянства і кон’юнктурства. Йдеться про призначення великого «друга» німецьких поліцейських пана Юрія Луценка на відому посаду. В політикумі дедалі голосніше розказують про вибори, які мають відбутися на крайній термін цією весною. Юрій Рибчинський, мій колишній студент та колега-журналіст, виступаючи на 112 каналі, сказав таку фразу, цитую її майже дослівно: «За парламентськими виборами обов’язково через півроку настануть президентські.» Дострокові вибори президента — це шанс для всієї України.

Мене не радує, що ціни підвищуються стрімко. Нас чекатимуть соціальні катаклізми. Я хотів би надати вам останню інформацію: близько 70% населення, це офіційні цифри, буде перебувати за межею бідності, оскільки вони отримуватимуть по тарифах дотації. Коли така велика частина офіційно визнана бідною, то це, по-перше, нонсенс, а по-друге, гарантія соціальних конфліктів. У Венесуелі, одній із багатих країн світу, де прийшли до влади соціалісти, дотації отримувало 20 відсотків, а у нас цілих 70. Ну і рахуйте, що зараз відбувається у Венесуелі, те ж саме буде в Україні.

Я почав писати роман на 700 сторінок про велике переселення народів у третьому тисячолітті. Одна з основних причин, чому вибрана така тема: на нас чекає велике переселення з Африки, де йде стрімке потепління. Близько півмільярда населення через 50 років, за рахунками спеціалістів, буде зсунуто в Західну Європу, тобто ми стаємо свідками подій цікавих та неоднозначних.

Позитивне лише те, що ми живемо, виростають мої діти і весна — прекрасна, а решта — від лукавого.

Світлана ПРИВАЛОВА, кандидат наук із соціальних комунікацій, випусковий редактор арт-видавництва «Небо»:

— Останній тиждень мене здивував швидкістю процедури призначення генпрокурора. Можуть хлопці, якщо хочуть, — подумалось. Відповідно, всі ті речі з АТО, безкінечні розкрадання, безглузді бюрократичні процедури у нас в країні відбуваються, бо хлопці не хочуть. Це із категорії — погано.

Добре, безперечно, те, що пісенний конкурс завітає до України — це підстава для влади впорядкувати дороги, рекреаційні зони, поліпшити сервіс. Добре, що біля пам’ятника Булгакову в неділю читали кількома мовами, і людей було чимало. Що на літературний вечір, ініційований Іваном Малковичем, нас зібралась компанія десять людей. Хоча поодиноко збиратися ми часу не маємо через роботу. А після дискусії, присвяченій творчості Олександра Довженка, що минула днями, було вирішено провідати Сосницю. Там музей Олександра Петровича.

Як кількість у якість, — за законом діалектики, — погане має перейти в добре. З часом.

Олексій ПІДЛУЦЬКИЙ, журналіст, письменник, кандидат економічних наук:

— Найбільша подія за тиждень — це, звичайно, перемога Джамали на Євробаченні, яка надає оптимізму. Я жодним чином не згодний, що вона політизована, як верещать всі російські ЗМІ. Коли слухаєш Джамалу, пробирає тремтіння. Це могутній музичний виступ, який відрізняється від євробаченського стандарту.

Зараз студенти несуть до мене дипломні роботи. Звичайно, не без розгільдяїв, але якщо вже класні, то по-справжньому. Зараз багато хто із людей старшого віку нарікає на молодь. Хочу сказати, що середній інтелектуальний рівень пересічних студентів кращий, ніж був 40 років тому. Це теж надає оптимізму.

Подивимося, що буде робити Гройсман. Мене дратує його ідея підвищити ціни на газ аж настільки. Він думає, що ліпше обрізати хвіст цуценяті зразу, а не по шматочках, але я не впевнений, що це дійсно виправдано. Якщо це позволить нормалізувати енергетичний сектор — добре, але якщо частина грошей знову буде викрадатися, це неприпустимо.

Я — представник битого-перебитого середнього класу, право на субсидію не маю, але чи це означає, що вона мені не потрібна? Треба підтримувати людей, які цього потребують, проте, щоб щось розподілити, ми повинні спочатку це мати. А хто створює національний продукт? Середній клас, який є опорою будь-якої держави.

Віталій КОРНЄЄВ, кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту журналістики:

— Стежити за соціальним та політичним життям країни немає часу. Це дискомфортно, проте дещо я чув. Про перемогу Джамали, наприклад. Та вразило мене найбільше на цьому тижні, що український стартап пробився у трійку лідерів програми NASA у Сполучених Штатах. Наші молоді вчені розробили літак для Марса, який використовує в якості пального сухий лід. Я гордий за нашу країну та дуже радий, що наші люди навчилися йти тими шляхами, які ведуть до вершин. Це важливо, бо можна придумати багато цікавих винаходів, але про них не дізнаються інші. Всією країною треба їм аплодувати не менше, ніж Джамалі за перемогу.

В Інституті ми готуємося до фестивалю «Журналістська весна». Та я у захваті від того, з яким ентузіазмом студенти першого курсу готуються до проведення заходу. Я, чесно кажучи, не очікував цієї самовідданості. Для них це не просто офіційна подія, а особисте свято. Коли обирали концепцію заходу, то сказали, що журналістська весна зближує. Вона вже почала нас об’єднувати, тож чекаємо усіх з 23—28 травня до нас в гості.

Марія КОЦАР, КНУ ім. Т. Шевченка
Газета: 
Рубрика: