Здрастуйте, шановна редакціє!
Я вирішив написати відкритий лист одному політику, але не думаю, щоб його опублікувала якась інша газета, окрім «Дня». Якщо можна, зробіть це. В липні він приїжджав до нас у Глухів, виступав там, я його уважно слухав. Нехай він не вважає за труд прочитати лист. Нехай навіть не зовсім уважно, але прочитати і подумати.
Кандидату в президенти Петру Миколайовичу Симоненку.
Петре Миколайовичу! На зустрічі із виборцями Житомира ви заявили, що не підтримаєте «канівську четвірку», оскільки у вас є інша модель підписаної у Каневі заяви. Шкода, що у вас є тільки модель, але немає політичної далекоглядності. А без цієї якості, як і без бажання досягнути компромісу, жоден політик ніколи, підкреслюю — ніколи(!) не стане видатним.
Упертість і неготовність до діалогу — неповноцінність для політика. У кожного з «четвірки»: Мороза, Марчука, Ткаченка, Олійника, як і у вас, є амбіції. Без здорових амбіцій досягнути успіху не можна ні в чому. Тим більше, що всі вони перебували або перебувають на високих державних посадах. І викликає тільки захоплення, що ці люди, попри різницю у поглядах, зуміли порозумітися, бо вони дивляться набагато далі, аніж інші!
Петре Миколайовичу! Не обманюйте себе, немає зараз у Компартії «мільйонів людей», є втомлений від безвиході, багато разів обдурений народ, який не знає, кому вірити.
Ви зараз схожі на музиканта з оркестру, який грає своє соло, нікого не слухаючи. А коли його запитують, чому він не грає те, що слід було б, музикант заперечує: «Яка різниця, що грати! Головне — щось грати!». Петре Миколайовичу! Історія жорстоко карає політиків не тільки за те, що вони зробили, а й за те, чого вони не робили у найпотрібніший момент.
Ви любите у футбол грати? Або хоча б спостерігати за матчами, як наше нинішнє керівництво (більше дивитися немає на що і радіти немає чому)? Знаєте, що може бути найприкрішим для гравця, хорошого гравця? Забити гол у свої ворота. Ви можете це зробити мимоволі. А можете забити переможний у чужі. Ви бачите свої і чужі ворота? Забийте гол у чужі. Ви ж оголосили про свою опозицію щодо діючого режиму, тому противник відомий.
Згадайте, як вас позбавили у Глухові через відсутність електроенергії можливості виступити через мікрофон. Подумайте, що ви можете втратити в майбутньому через відсутність реального розуміння нинішньої ситуації?
Якщо ви вирішили зіграти в наперстки з майстрами, які обібрали всю країну, хочу сказати, що переможцем вам із цієї гри не вийти. Приєднайтеся до чотирьох тверезомислячих порядних політиків. Думаю, ви зробите цей крок (слухаючи вас у нашому місті, не помітив у вас відсутності інтелекту) і він буде єдино правильним у нинішній обстановці. З повагою, А. ПАВЛЕНКО Глухів Сумської обл.
P.S. Хочу додати, що я не є палким прибічником будь- кого з кандидатів чи якоїсь партії. Просто хотів би, щоб нашою країною правили розумні, грамотні люди.
ВІД РЕДАКЦІЇ:
Публікуючи цей лист, ми аж ніяк не ставимо собі за мету на когось «натиснути». Більш того, ми не поділяємо й упевненість автора в доцільності (чи недоцільності) тих чи інших дій тих чи інших політиків. Однак ми вважаємо, що точка зору автора листа — і цікава, і типова для багатьох у цій країні. Також нам імпонує небайдужість шановного А. Павленка, його відкрито-активна позиція. Погоджуватися ж чи ні з автором — це вже справа наших читачів.
