Шановна пані Ларисо!
Дякую вам, Ларисо Олексіївно, і вашим колегам за найцікавішу, найзмістовнішу українську газету «День», яку хочеться читати щодня. Тільки така національно свідома газета виправдано видається і російською мовою, бо працює на благородні, патріотичні цілі й російськомовних українців, а не так діє, як чимало інших двомовних бульварних видань: на розбрат, чи просто на утвердження двоязичія-двоєдушія. Отже, як читач вашої газети я гаряче підтримую її патріотичний курс, глибоку аргументацію, всебічний огляд явищ і подій. Часто це науковий аналіз проблем, пов’язаних із розвитком української держави, суспільних відносин. Судячи з прізвищ авторів «Дня», бачу, як за Україну вболівають не лише етнічні українці, а й етнічні росіяни, євреї, білоруси, грузини, люди інших національних меншин. Такий у вас магнетизм патріотизму і моральності!
Тепер конкретніше. Дякую за викриття українофобів, антиукраїнської політики, що розкошує в інтернеті і в різній бульварній пресі країни. Дуже ціную розвідки у досі невідомій нашій історії, яку нам «не можна переписувати», поки для нас її знову не «перепишуть» у Кремлі. Цікавлять мене статті на захист від політичних технологій щодо дискредитації України, її Президента, подвижницька діяльність газети у відкритті правди про Голодомор в Україні, особливо устами Джеймса Мейса. Запам’яталися виступи на актуальні теми Є. Марчука, О. Пахльовської, С. Кульчицького, І. Сюндюкова.
Прекрасно, що ви так вшанували живого класика української літератури, Героя України Дмитра Павличка з нагоди його 80-річчя! Як заграли у переблисках сонячного таланту його чудові вірші! Я збережу цю газету. Не бійтеся й надалі давати поетичні сторінки, якщо це Поезія і вона в унісон духу газети. Добрий почин! Якби ви так вшанували увагою і Ліну Костенко, ще до її 80-річчя, через те, що її дуже рідко друкують у наш час!..
Я схиляю сиву голову колишнього українського інженера перед золотими перами таких ваших мудрих і принципових аналітиків, як І. Дзюба, І. Лосєв, С. Грабовський. Завжди вчитуюся у ваші особисті виступи, книги, що ви видаєте у «Дні».
А оце у вас появився і новий автор В. Василашко. Журналіст блискуче порушив дуже цікаву тему — «нашого не нашого» туризму. На жаль, нерідко виникає таке враження, що українські фірми існують не в Україні, а десь у Росії чи ще в СРСР. Про це свідчать інші розповіді мандрівників в Україні і за кордоном, коли гіди забувають Україну, державну мову, українські діаспори в країнах, куди везуть туристів. Наприклад, ідеться про це й у радіопередачах Ольги Кобець на радіоканалі «Культура». Вражає неукраїнський зміст і мова реклами в інтернеті туристичних фірм з України. Таки справді треба достукуватися друкованим словом і до таких туристичних «Феєрій», які почали цікаву та корисну роботу, але мусять ще її шліфувати, робити більше українською, щоб перед світом не соромно було за їхнє, м’яко кажучи, малоросійство. Не мушу ж я їхати до Львова, щоб користуватися послугами по-справжньому української турфірми... Тож вітаю у вас нового автора і вас з новим автором!
Шановна Ларисо Олексіївно!
Найщиріша подяка Вам і всьому колективу журналістів та видавців газети «День» за те, що завдяки невтомній роботі по виданню цікавої, дуже необхідної історично важливої літератури ми змогли отримати цінний подарунок — повне зібрання публікацій Вашої газети: «Україна Incognita», «Дві Русі», «Апокрифи Клари ґудзик», «Війни і мир», «Мої університети», «Дж. Мейс «Ваші мертві вибрали мене», а також двотомник нового видання «Екстракт 150», які будуть цікавими багатьом нашим читачам.
Такому подарунку ми безмежно раді й запевняємо, що будемо старанно пропагувати ваші новинки серед читачів нашої бібліотеки. Пропонуємо організовувати у нас презентації нових видань газети «день» та творчі зустрічі з авторами творів.
Сподіваємось на подальшу співпрацю з Вашим видавництвом.
Низький уклін за благородну працю. Творчого натхнення, невтомної літературної наснаги бажає всім вам керівництво та колектив працівників бібліотеки «Молода гвардія».
