Дивлячись на фотофакт про підписання 10 партіями декларації об’єднання, я постійно ловив себе на думці, що десь я подібне вже бачив. Перша думка була про запорожців, які пишуть листа султанові, але від неї я відразу ж відмовився, оскільки вигляд у декого з тих, хто підписував декларацію був на- стільки сумний, що це більше нагадувало підписання капітуляції перед Катериною II. Зрештою, я погодився з думкою, що цю картину можна назвати «Помаранчеві єфрейтори пишуть листа своєму першому коханню — леді Ю.». Ці рядки я навів як зворотний зв’язок для наших українських політиків, щоб вони розуміли, як їхні дії можуть бути сприйняті рядовими виборцями.
На мій погляд, створення мегаблоку ще не гарантує перемоги. Як відомо, перемагають не кількістю, а якістю. На підтвердження своєї думки, можна пригадати події святкування першої річниці помаранчевої революції. Це був час корупційного скандалу в «помаранчевих» лавах. Під час святкування я спостерігав таку картину: з боку Подолу на Хрещатик підіймалася величезна колона, що складалася з півтисячі осіб. У кожного був плакат із прізвищем одного з обвинувачених в корупції й напис «Так!». Ймовірно, організатори акції хотіли підтвердити довіру своїм соратникам. Але як було організовано акцію? Демонстранти йшли колоною по чотири, у кожного був плакат. Вигляд у демонстрантів був таким, як у інженерів, що направляються на прибирання снігу. Було виділено кошти на виготовлення наочної агітації, було залучено безліч людей, а замість агітації вийшла антиагітація. А в цей же час на Майдані, в дуже зручному місці розмістилася ударна група прихильників Юлії Тимошенко. У них був прекрасний портрет свого лідера, декілька дуже вдалих плакатів, мегафон, поводили вони себе дуже активно й «запалювали» присутніх. Незважаючи на те, що в складі цієї групи було лише осіб зо двадцять, ефект від їхньої роботи був величезний.
Створення мегаблоку ще не гарантує результату — результат може бути прямо протилежним. Ось я прочитав список першої десятки блоку. Покричати на майдані можуть усі, а ось хто з цієї десятки може вийти до виборців із ясною чіткою програмою розвитку країни? Хто з них може вести цивілізовану дискусію з опонентами перед телекамерами? На мій погляд, ніхто. Я абсолютно нічого не маю проти учасників блоку. Вони всі симпатичні хлопці, країні потрібні мудрі, стійкі парламентарії, що прораховують всі варіанти розвитку подій.
Безперечно, остаточну оцінку проекту даватимуть виборці, але оскільки в створеного блоку немає ні ідеології, ні харизматичного лідера, ні яскравих особистостей, то я оцінюю цей проект як лебедину пісню «любих друзів».
