Автор цих рядків є свідком прецікавої замальовки з прози життя. На одній із вулиць селища майже одночасно оселилися письменник Станіслав, а через межу — податківець. І якщо перший продовжує зачиняти хвірточку трісочкою, то в податківця, як на дріжджах, виріс мур, брама, а що всередині, відомо лише загорожі. І це не виняток, а знакова картинка, ілюстрація ваги матеріальних цінностей вічного, як світ, життя.
Хотілося б, щоб пані Пахльовська з її пречудовим критичним мисленням і знаннями зробила зріз українського суспільства, оцінила його стан за останні двадцять років. Адже необхідно з’ясувати, звідки й куди ростуть ноги і руки сьогоднішніх українських «булімістів», творців мильних бульбашок у політиці, економіці й узагалі у всіх сферах життя. Добре було б пов’язати такий аналіз зі Словом — а як воно трактує нинішні події?
