У комуністів усе було просто. Рушійною силою суспільства були продуктивні сили, а державою могла керувати кухарка. Але в той час світ розвивався за законом природи людини — за рахунок балансу реалізованих природних здібностей різних поколінь.
Люди народжуються з рівними правами, але з різними здібностями, незалежно від майнового стану. Одні в 25 років досягають такого рівня розвитку, що можуть керувати державою, інші — високотехнологічним виробництвом, хтось стає першокласним лікарем, учителем, токарем і т. д. І всі вони, однаковою мірою, потрібні для повноцінного існування і розвитку суспільства. Тому виживати і розвиватись усі вони, незалежно від спеціалізації, повинні в рамках реального прожиткового мінімуму. Лише реалізовані здібності людей є основою здорового організму суспільства. Дисбаланс, який в Україні, по інерції за комунізмом, культивує влада, веде до самознищення.
Якщо президентом стає мудра й відповідальна людина, вона робить усе можливе, аби чужинці не вивозили десятки мільярдів доларів за кордон без повернення їх в економіку, а приватизація не була механізмом купівлі-продажу на зразок так званої народної приватизації за ваучери. Він також буде пам’ятати, що життєвий рівень вимірюється не кількістю грошових одиниць у кишені, але й їх купівельною спроможністю. Бо ми вже були бідними мільйонерами, а Голодомор не зробив комунізм більш ефективним суспільним ладом у світі.
