Свято Українських Героїнь зродилося, коли увесь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у совєтських таборах Норильська, Воркути, Кенгіру. Найбільш вражаючою у тих подіях була участь у повстанні жінок (переважно українок), які беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили перед радянські танки, котрі були направлені на придушення повстання в’язнів. Жінки виступили вперед, намагаючись захистити повсталих від розправи, вважали, що неможливо військовим нищити беззбройних жінок... Проте танки, послані нелюдами, не зупинилися, сунули вперед і під їхніми гусеницями обривались життя сотень кращих дочок України... Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських героїнь. І тих, що згинули під совєтськими танками, і всіх героїнь, якими споконвіків багата українська земля.
ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО ГЕРОЇЗМУ
Коли багато народів оспівували лише жіночу красу своїх дочок, українські легенди й літописи відзначали героїзм і патріотизм, притаманний українському жіноцтву. З найдавніших переказів і легенд доходять до нас відомості про прадавнє жіноцтво України: Либідь, сестру засновників Києва, Доброгніву, дочку київського посадника Уліба, княгиню Ірину Аскольдову та інших.
Завжди перекази підкреслюють, що цим жінкам були притаманні мудрість і мужність.
І зараз, коли Україна в небезпеці, бачимо численні зразки жіночого героїзму! У всі важкі для нашої землі часи жінки мужньо вставали поруч чоловіків, твердо протистояли ударам ворогів чи стихій, своїм незбагненним героїзмом надихали на високі подвиги чоловіків, оберігали їх від зневіри та занепаду духу через послані долею поразки. Продовжують цю традицію і в наш час.
ЧОМУ САМЕ ЛЮТИЙ ВИБРАНО ДЛЯ ЦЬОГО СВЯТА?
Кілька об’єктивних факторів підказують, обґрунтовують такий вибір. Знаменно, що в цьому місяці народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України — Леся Українка — жінка, яка продемонструвала надлюдську силу в протистоянні немилосердній недузі. Усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності й подвигів здорових та сильних. Вшановуючи пам’ять нашої геніальної поетеси, варто акцентувати на її незвичайній мужності.
Лютий особливо наповнений річницями українських героїнь. Зокрема, у лютому народилися героїчні представниці різних поколінь.
9 лютого 1893 року народилася легендарна Гандзя Дмитерко, військовичка жіночої чоти Січового Стрілецтва. Ганна Дмитерко-Ратич стала символом неймовірної мужності українок. Їй пощастило вижити і прожити довге життя завдяки еміграції після Другої Світової війни до Америки. За два місяці перед смертю в 1953 році вона написала.
Далеко не всім Українським Героїням судилося довге життя. Особливо трепетно згадується зворушлива постать Наталі Винників, яка народилася 2 лютого 1920 року у містечку Винники, що прилягає до Львова. Цій палкій патріотці судилося прожити лише 22 роки.
Деякі джерела вважають, що вона була розстріляна гестапівцями в Бабиному Яру в лютому 1942 року. Правда, є й інші відомості щодо дати її загибелі (адже достовірною була б лише кримінальна справа гестапо), але ні в кого не виникає сумніву щодо патріотизму, мужності й самовідданості Наталі Винників, котра будучи двадцятилітньою на ініційованому органами НКВД «Процесі 59», перед загрозою розстрілу заявила: «Я, будучи націоналісткою, яка б не була чужа держава, буду боротись за створення самостійної України! А раз тут совєтська влада, я свідомо боролась проти неї.»
І боролася далі! Вирвавшись завдяки щасливому випадку з совєтської тюрми в час бомбардування німцями, стала на боротьбу з німецькими окупантами. З похідними групами ОУН була направлена на Східну Україну, націлюючи місцевих мешканців на протистояння завойовникам. Загинула, залишивши нам невмирущий зразок служіння Україні.
4 лютого 1924 року народилася Дарія Гусяк — відома Героїня визвольної боротьби за волю України. Діячка ОУН-УПА, особиста зв’язкова Романа Шухевича, вона перенесла неймовірні катування кагебістів і відбула рівно 25 років совєтських тюрем. Однак не зломилася, не зневірилася і з початком Українського Відродження стала учасницею створення Конгресу Українських Націоналістів та засновницею і головою Всеукраїнської Ліги Українських Жінок.
16 лютого 1923 року народилася Ярослава Менкуш-Заневчик, яка в час визвольних змагань була організаторкою жіночої сітки ОУН в Городоцькому районі, вдова героїчного вояка УПА Івана Білого, активна діячка руху шістдесятників, політв’язень мордовських таборів, талановита майстриня вишивки та народного одягу, співзасновниця Ліги Українських Жінок, мати народної артистки України Галини Менкуш, чуйна й доброзичлива людина. Її основним, улюбленим закликом було «Треба трудитися для України!» Покинула земний світ 9 грудня 2012 року.
За дивним збігом, саме у лютому завершили своє земне життя славні українські патріотки-героїні:
2 лютого 1986 р. внаслідок нібито нещасливого випадку загинула у Львові Олена Антонів — щира українська патріотка й правозахисниця, лікарка й членкиня Клубу творчої молоді, яку жорстко переслідували совєтські репресивні органи.
9 лютого 2002 р. померла Марія Лаврів, член ОУН, активна учасниця національно-визвольного руху, довголітній політв’язень, в час незалежності України активна громадська діячка на Донеччині і у Львові.
12 лютого 1924 р. була замордована поляками Ольга Басараб — громадська діячка Галичини початку ХХ століття, організаторка жіночої чоти Легіону УСС, дипломат УНР і ЗУНР, учасниця Української військової організації, зв’язкова полковника Євгена Коновальця.
21 лютого 1942 р. німці розстріляли в Бабиному Яру Олену Шовгенів-Телігу — українську поетесу й публіцистку, діячку ОУН.
24 лютого 1944 р. загинула учасниця похідних груп ОУН на Східну Україну Галя Заячківська.
24 лютого 1989 р. померла в діаспорі Дарія Гнатківська-Лебедь — діячка УВО й ОУН, дружина Миколи Лебедя.
28 лютого 2002 р. померла у Львові Наталія Шухевич, дружина Романа Шухевича.
На лютий припадають і річниці сестри Романа Шухевича. Наталія Шухевич-Геграєва, діячка українського визвольного руху, член ОУН, народилася 25 лютого 1922 року. Засуджена на т. зв. «Процесі 59-ти» у Львові 1941 року, відбувала ув’язнення в совєтських таборах. Померла 21 лютого 2010 року.
Про них та багатьох інших треба широко згадувати у Свято Українських Героїнь, на їхніх прикладах виховувати сучасне покоління.
ВАЖЛИВІСТЬ ВІДЗНАЧАННЯ СВЯТА УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇНЬ
Від 1950 року це свято відзначалося і далі відзначається в діаспорі. В радянській Україні тоді існувати не могло. З 1993 року Свято Героїнь утверджується в Україні, головно силами Союзу Українок, Ліги Українських Жінок та іншими патріотичними організаціями. Однак, на жаль, не має широкого розголосу та належного трактування.
Українська діаспора постановила відзначати Свято Українських Героїнь в останню неділю лютого. Приєднаймося, продовжуймо їхній гарний, благодатний почин!
