Останній тиждень перед Великоднем випробовує на міцність жителів тих мікрорайонів Чернігова, що проживають поряд з річками Стрижень і Білоус, адже по обіді 1 квітня в їхні обійстя прийшла велика вода. Неочікувана повінь стала своєрідним іспитом і для підрозділів МНС, і для місцевої влади, і для правоохоронців. Збитки в підтоплених домогосподарствах ще не підраховані. Чи зможуть їхні господарі претендувати на якусь фінансову допомогу — теж поки що не ясно.
Водночас жителі Чернігівщині насолоджуються першими погожими днями й радіють приходу справжньої весни.
Олена КОСТРИЦЯ, завідувачка відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Чернігівської міської ЦБС та голова ГО «Центр Взаємодії»:
— Дуже люблю весну і сонячну погоду, радію теплу! В такі дні особливо відчувається сила природи і внутрішнє бажання діяти. Хоча й тривожусь з приводу повені в Чернігові та Чернігівській області, не хочеться, щоб постраждали люди. А ще я радію, бо у нас в колективі щаслива новина — моя колега стала бабусею, нас стало більше на одну дівчинку! Це така радість — бачити щасливі очі, слухати розповіді, на кого схожа дитинка, тепло і сонячно від цієї новини також!
Щодо робочих буднів, то на тижні провели заняття для колег з роботи в програмі Publisher, вчилися робити афіші та іншу рекламну продукцію для висвітлення заходів бібліотек міста. Радує бажання бібліотекарів вчитися новому. А ще радію що активно працюють прес-клуби бібліотек, бо на сьогодні бачу важливість розуміння реформи самоврядування, саме суті цього процесу, а не лише її форми — децентралізації... Радію, коли читаю історії успіху громад, коли бачу, що у людей вистачає мудрості згуртуватись для вирішення спільних завдань.
Сергій КИРИЧЕНКО, редактор Чернігівської міської газети «Семь дней»:
— Нарешті потішила погода. Весна прийшла не лише за календарем, але й по факту. Втім, тепло додало клопоту: дехто зі знайомих опинився «під водою» через різке потепління і розлив річки Стрижень у Чернігові.
Але позитиву все одно більше: день народження доньки, поїздка до аквапарку в Київ, коли, нарешті вимикаєшся від роботи і не вишукуєш навкруги інформаційні приводи. А ще у нас стартував черговий сезон серіалу «ремонт у квартирі». Це записуємо в позитив.
Олена КОСТИРКО, фахівець із туризму Управління культури та туризму Чернігівської міської ради:
— Найяскравіші враження тижня — участь делегації Чернігова на Міжнародній туристичній виставці в Києві UITТ 2018! Це були дуже насичені дні! Нові знайомства, емоції, проекти, старі друзі з різних регіонів України! Цього року до нас долучився туристичний бізнес, який пригощав смачними сувенірами та дарував сертифікати на різноманітні послуги! Тож туристичний сезон 2018 в Україні, вважаю, відкрито!
Ми перевіряли знання гостей, які підходили до нашого стенду, щодо історії Чернігова та області. Для багатьох було новиною дізнатися про таємниці міста, легенди, про наш бренд, головні фестивалі та деякі історичні факти. Але були й ті, хто зміг відповісти на всі запитання. Користуючись нагодою, хочу подякувати представникам нашого туристичного бізнесу за активну участь і допомогу в просуванні міста.
Олександр МОРОЗОВ, завідувач Музею рідкісної книги, директор бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя:
— Ми впевнено рухаємося до мети! А це — достойне увічнення пам’яті видатного мореплавця, дослідника та першовідкривача нових земель, ніжинця Юрія Лисянського (1773—1837), створення музейної експозиції, що розповідає про життєвий шлях нашого земляка на його батьківщині — в місті Ніжині. Наша експозиція називатиметься «Мандрівник козацького роду».
На сьогодні майже завершено ремонт музейної кімнати, зібрано достатню кількість «морських» сувенірів (до яких діти зможуть торкатися руками!), упорядковані антикварні меблі для «Кабінету Лисянського».
Але не забуваймо, що наш музей — це «Музей рідкісної книги», тож головними перлинами експозиції будуть оригінальні книги та карти, що були подаровані Юрієм Лисянським бібліотеці Ніжинського університету (тоді — Ліцею князя О.Безбородька) у 1824—1827 роках, книги Крузенштерна, видання про мореплавця та його подорожі. А ще ми плануємо створити мультимедійну бібліотеку з відео, аудіо та оцифрованими друкованими та архівними матеріалами про Юрія Лисянського. Наша мета — не тільки екскурсії для дітей, а й створення науково-інформаційного центру.
Світлана ТОМАШ, редакторка районної газети «Новини Городнянщини»:
— Найбільше емоцій — від поїздки в Сєверодонецьк, що на Луганщині, з групою журналістів-волонтерів. Редактори Сумської, Рівненської, Харківської, Чернігівської областей тісно співпрацюють з Оперативним командуванням «Захід» і випускають для бійців бригадні газети, які потім доставляють безпосередньо на передову. Газету «Волинський щит» для 14-ї окремої механізованої бригади, зокрема, робить волонтерський колектив, очолюваний Олександром Назаренком з Мени.
Порадував настрій бійців, з якими ми зустрічались. Нам передався їхній позитив, віра в перемогу і готовність до кінця відстоювати інтереси держави та людей, яких вони закривають своїми грудьми. Це справжній патріотизм. Непідкупний і святий. Особливих емоцій додала відзнака, яку особисто вручив командувач ОК «Захід» генерал-майор Олександр Павлюк. Це найдорожча нагорода для мене! Засмутило, що наші бійці таки мають не дуже добрі побутові умови. А ще — риторичне питання однієї з мирних жительок: «Може, хоч ви знаєте, коли весь цей жах скінчиться?»
Щодо роботи — тут тісно переплітаються радість і сум. До редакції щодня люди йдуть зі своїми проблемами. Захворіла серйозно дитина? Болить душа і в мене. Затопило подвір’я? Шукаю відповіді у різних служб. Одночасно радію успіхам, ювілеям, здобуткам, перемогам разом із земляками. Вдома засмучуватись ніколи. Велика родина вимагає турботи. А найбільше позитивних емоцій щодня доставляє дворічний онук Данило. Він для мене — невичерпне джерело світла й радості.
