(Коментар до статті Наталі Малімон «Де знайти хліб без хімії», «День» № 44 за 17.03.09)
Хліб — це сумління нації, хліб — душа народу! Але хто спотворив цю душу та продовжує це робити? Не може бути якісним продукт, якщо в основі його створення закладено принцип тільки економічної доцільності.
За екстенсивного способу виробництва, за інтенсивного використання методів прискорення процесів підготовки розчинів, емульсій, борошна, тіста необхідно відмовитися від багатьох матеріалів, що використовуються під час випікання, упаковування й маркування хлібобулочних виробів. У Західній Європі не застосовують поліетиленових пакетів — отруйні, канцерогенні; там ніхто не використовує жири з підвищеним умістом хлору й гексохлоранів. А ми своєю великою хімією так «наситили» землю, що вже понад тридцять років Захід відмовляється наші жири, вершкове масло прямо використовувати в їжу. Багато нашого технологічного обладнання не відповідає європейським стандартам.
Наші хлібозаводи, незалежно від форми власності, починають переходити на європейські методи. І доки існує плутанина з ГОСТами, часто-густо сировина не відповідає вимогам: використовується борошно м’яких і слабких сортів пшениці. Ось і отримуємо замість смачного, ароматного хліба не те, що хотілося. Гріх про хліб говорити погано. Але ж люди чудово пам’ятають хлібобулочні вироби недалекого минулого. А чому так?
Якось у 70-ті роки на одній із зустрічей у Донецьку з журналістами я запитав: «Чому так слабо популяризувалася харчова промисловість?» Чиновник із Облрадпрому відповів: «Буде врожай — приберемо, переробимо, це просто, а видобути вугілля, виплавити метал — ось для нас пріоритети, треба правильно розуміти політику партії!». Тільки з цією політикою так «посадили» галузь, так фінансували розвиток, так занизили заробітну плату, що поставили галузь на коліна.
А що говорити про умови праці на харчових підприємствах? Це раніше було «хто винен», а зараз? А зараз — той, хто з убогою душею став мільйонером, наплодивши мініпекарень, випускає низькосортну продукцію, певно, не несучи жодної відповідальності.
Дуже серйозною була раніше інспекція за якістю продукції, що випускається, дотримувалися стандартів і технічних умов. Дуже суворий контроль застосовували до якості продукції, що випускається, заводські й обласні хімічні лабораторії. Особливо велика роль була Міністерства харчової промисловості.
Дуже гостро, на мій погляд, стоїть питання підготовки кадрів. Колись багато об’єднань хлібопекарної промисловості мали свої професійні училища, а зараз потрібно організовувати групи, факультети при будь-яких ліцеях, училищах, технікумах, займатися профорієнтацією, враховуючи такий великий загін безробітних.
(Коментар до публікації «Про користь ненависті до України» Володимира НАДЄЇНА, «День» №53, 28 березня 2009 р.)
«Якщо судити зі справ, то Путін ненавидить Україну. Людина знань поверхових, до того ж викривлених школою КДБ, він не розуміє національних спрямувань України, Естонії, Грузії, чому і не зумів вибудувати спокійні ділові відносини з усіма колишніми республіками Союзу». Я не знаю, в якому світі живе автор, але в РЕАЛЬНОМУ світі, наскільки мені відомо, Росія має союзницькі відносини з Білоруссю, Вірменією, Казахстаном, Киргизією, Узбекистаном, Таджикистаном. Нейтральні відносини з Туркменією, Азербайджаном і Молдовою. Напружені і недружні — з Грузією, Україною і країнами Прибалтики.
«Як засвідчує коротка історія безнадійного визнання Абхазії і Південної Осетії, політику Путіна не поділяють всі, без винятку, держави на просторі колишнього СРСР. Це дивовижний провал, рівного якому я не можу знайти в глибинах історії». Що ж, заперечувати немає чого. Але, якщо чесно, я маю великий сумнів, щоб Путін розраховував на те, що ці республіки отримають міжнародне визнання. Щодо дивовижних провалів, то, на відміну від автора, я відразу знаходжу в історії приклад провалу: роками стукати в двері Євросоюзу й НАТО, а у відповідь їсти «сніданки» і не отримати навіть безвізовий режим.
«Нездарність путінських спецслужб, які й брешуть якось сумно, по-радянському? Особливо чітко все це видно на прикладі Голодомору». Я ніде не чув і не читав про те, щоб представники російських спецслужб де-небудь і коли-небудь висловлювали свою позицію щодо так званого Голодомору. Наскільки можна судити, ФСБ не вважає такі дослідження своїм найважливішим завданням, а займається розвідкою, контррозвідкою та іншими напрямами роботи. Що ж, в одних країнах органи держбезпеки створюються для того, щоб виконувати свої безпосередні функції, в інших — для того, щоб ритися в архівах, організовувати виставки, захоплювати комерційні компанії тощо.
«Звичайно, був би він обранцем Росії, а не злого прем’єр-міністра, він би пішки приволочився під Дніпровські кручі — і не до Ющенка, а до шести мільйонів пам’ятних свічок». Зовсім неясно, з чого автор вирішив, що російський президент має кудись повзти?!? Хронічний мазохізм замучив!? Мало в наш народ плювали? Це ще одне підтвердження «трагічної долі» російської інтелігенції: РОСІЙСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ СЕРЙОЗНО ВВАЖАЄ СВОЮ ДУМКУ ДУМКОЮ РОСІЙСЬКОГО НАРОДУ, А КОЛИ ЦЕЙ САМИЙ НАРОД СТАВИТЬ ЦЮ ІНТЕЛІГЕНЦІЮ ДО СТІНКИ АБО ДАЄ СТУСАНА ТАК, ЩО ВОНА ЛЕТИТЬ ЧЕРЕЗ КІЛЬКА КОРДОНІВ І ПЛАЧЕ В ЕМІГРАЦІЇ ПРО ДОЛЮ БІДНОЇ РОСІЇ, ЦЯ САМА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ДИВУЄТЬСЯ, ЯК ЖЕ ТАК? АХ, БІДНИЙ ПОНЕВОЛЕНИЙ РОСІЙСЬКИЙ НАРОДЕ!.. ОХ, ПАНОВЕ ІНТЕЛІГЕНТИ, ЯКА НУДЬГА... Пане НАДЄЇН, хочеться навколішки постояти — йдіть і стійте!!! А ми вже настоялися з 90-х... Щодо так званого Голодомору... Перше. Ви намагаєтеся щось довести за допомогою емоцій? Не кращий спосіб. ФАКТИ говорять зовсім про інше. Ви що, будете заперечувати, що Голод 30-х рр. використовується сучасною українською владою як найважливіший елемент антиросійської пропаганди? ТАК ЦЕ ОЧЕВИДНЕ!!! Розумієте Ви чи ні? ЦЕ ОЧЕВИДНЕ!!! Досить подивитися на пам’ятники жертвам Голодомору і послухати Ющенка... Друге. У геноциді завжди хтось має бути винен. Казки з приводу того, що Україна не звинувачує Росію, а звинувачує сталінський режим, розказуйте бабусям на призьбі. Вони, може, й повірять. Як тільки Росія визнає Голод геноцидом, Ви здивуєтеся, як різко зміниться думка української еліти з цього питання. Німецький народ ніхто не звинувачував в геноциді євреїв, звинувачували нацистів, однак компенсації примусили виплачувати весь німецький народ. Третє. У своїй статті, міркуючи про Голод, Ви чомусь отак мило та невимушено забуваєте про ГОЛОВНЕ: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ВЛАДА СТВЕРДЖУЄ, ЩО ГОЛОД БУЛО ВИКОРИСТАНО РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ ЯК ЗБРОЮ ПРОТИ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ! Саме в цьому наріжний камінь проблеми! Саме в цьому СУТЬ! Українська влада намагається засвідчити, що голод був використаний Сталіним для того, щоб ПІДІРВАТИ ГЕНОФОНД УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ, відбити у неї бажання до опору, ЗНИЩИТИ УКРАЇНСЬКУ ІДЕНТИЧНІСТЬ!!! Пане Надєїн, ніхто в Росії не заперечує масову загибель українських селян, але повірити в цю МАЯЧНЮ Ви росіян не примусите!
