«День» за свою 20-річну історію вже чимало зробив для відкриття українцям не до кінця відомих, але дуже цінних пам’яток у всіх регіонах. Ми не покидаємо цієї справи, і тут нам на допомогу приходять читачі, які надсилають матеріали про власні місцеві перлини, як-от Густинський монастир. Пропонуємо вам також долучатись і надсилати своє бачення ТОП-10 місць вашого краю, які необхідно відвідати в Україні, й зокрема на Чернігівщині.
Він заснований 1600 року вихідцем із Києво-Печерської лаври Іоасафом. Це один із найстаріших монастирів, визначний ансамбль споруд у стилі українського бароко. Для вивчення історії української архітектури цей ансамбль особливо цікавий. Все тут по-своєму значне: і комплекс у цілому, і кожна будівля.
До наших днів збереглися сліди рову, який був колись навколо мурів фортеці. Фортечне призначення монастиря посилювалося тим, що раніше він був розташований на острові. Лише згодом води річки Удаю відступили, і він опинився на березі. Наприкінці XVIII століття монастир був ліквідований, довго перебував у напівзруйнованому стані й лише в 30 — 40-х роках XIX століття був відновлений.
Напівзруйнованим бачив цей ансамбль Тарас Шевченко. Його повість «Музикант» починається проникливими рядками про цю чудову пам’ятку. Відомі три акварельних малюнки: «В Густині. Церква Петра і Павла», «Брама в Густині. Церква св. Миколи», «В Густині. Трапезна церква». Ці малюнки увійшли до альбому 1845 року, який зберігається в Інституті літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук України.
Найкращим архітектурним пам’ятником Густинського монастиря є кам’яний Троїцький собор, збудований у 1672 — 1676 роках. Він являє собою ранній зразок хрещатого п’ятикупольного храму, що походить від дерев’яної архітектури. У цій будівлі узагальнено все самобутнє й оригінальне, що поступово розвивалося в українській архітектурі.
Інтер’єр будови справляє величезне враження завдяки обладнанню трьох поверхів ніш у західній, південній та північній сторонах західного притвору. Ярусне розташування ніш якоюсь мірою нагадує театральний зал. А ще в соборі використані грушовидні куполи. Саме такі обриси куполів надають особливої своєрідності цьому пам’ятнику.
Всі п’ять куполів Троїцького собору мають неправильну форму й різні розміри. Пояснити це можна, мабуть, тим, що стіни робилися ледь похилими всередину — як у дерев’яних будівлях.
Архітектура комплексу Густинського монастиря здійснила помітний вплив на наступне будівництво. Її риси ми зустрічаємо в будівлях інших монастирів пізнішої доби.
Цікавий Густинський монастир і тим, що саме тут було знайдено одну з цінних пам’яток української історіографії початку XVII століття — Густинський літопис. Літопис, що дійшов до нас, являє собою пізніший список, зроблений 1670 року з якогось примірника ієромонахом Михайлом Лосицьким. Як видно з передмови, Лосицький буй не творцем літопису, а лише його переписувачем.
Літопис називається «Кройнікою» і являє собою компіляцію з багатьох старовинних руських та польських джерел. Він містить у собі цілісний скорочений виклад історії від Київської Русі до Брестської унії, включно до 1597 року...
Певний інтерес становить і Густинський монастирський літопис, або «Летописец о первом зачатии и создании обители монастыря Густынского», що охоплює 1600 — 1640-ті роки. У ньому висвітлені головним чином справи церковні й переважно ті, що пов’язані з історією Густинського монастиря як одного з осередків ідейної боротьби проти католицизму та унії на Лівобережжі. Церковна історія подана тут у зв’язку з низкою політичних подій: зокрема, тут ідеться про політику Сагайдачного, спрямовану на розрив унії та відновлення православної ієрархії 1620 року...
