(У відповідь на повідомлення від 14.04.2009 року «В Україні скоротилися запаси промислової риби»)
Коли надворі криза, здавалося б, розмови про вічні проблеми: їжа, вода, повітря — проблеми кризи не вирішать.
Ні, шановні, ми — володарі величезного багатства (світові запаси чорнозему), не те що самі не повинні жити надголодь, а зобов’язані забезпечити третину планети хлібом і продуктами тваринництва.
Нарада Кабінету Міністрів України з кооператорами, вирішення поставлених на ній завдань значно поліпшить матеріальний добробут не лише товаровиробників, а й багатьох споживачів цих товарів. Богом дане нам багатство має служити розквіту нашої економіки. Цьому мусять приділяти величезну увагу й місцеві адміністрації. «Не придушити» кооператора, а дати йому широку підтримку, ось що стане одним із важливих чинників відновлення села.
Без створення потужної мережі сільгоспкооперативів з великим сегментом розвитку виробництва для харчової промисловості нам не «витягнути» країну до високого рівня.
Особливу увагу хочу звернути на одну із галузей сільського господарства — на розвиток культурного рибництва.
В Україні є десятки тисяч гектарів негодящих земель у заплавах річок, струмки, яри й балки, що поросли чагарником, бур’янами й не дають користі.
Як краще, по-господарському використати цю «блакитну цілину», мають подумати обласні й районні держадміністрації за підтримки Мінагрополітики.
Слід повсюдно розвивати рибництво й птахівництво, щоб забезпечити населення дешевою рибою й птицею (качки, гуси). Це ж багатство. Невже цього не усвідомлює менеджмент Міністерства агропромисловості?
Розвиток культурного рибництва треба розглядати як невід’ємну частину боротьби нашої держави за достаток продуктів харчування.
На мій погляд, причина кризи в Україні — непрофесіоналізм державного менеджменту. «Немає слаборозвинених країн і погано працюючих підприємств, а є погане управління й погані управлінці». Стан сучасної економіки України підтверджує ці слова. Але довго тривати це не повинно.
В умовах наближення продовольчої кризи Україна, її державний апарат мають використати свій шанс, перетворити нашу країну на європейську житницю. Ось у чому я бачу місію України, ось як можна досягнути підйому нашої економіки, а відповідно — й підвищення життєвого рівня нашого народу.
