Завдяки можливості одночасно почути голоси з Криму і Львова можна, як мозаїку, скласти картину життя країни. Нехай зараз не найлегші часи, але, погодьтеся, щастя (проте як і диявол) — у деталях.
Леонід БЕРЕСТОВСЬКИЙ, мисливець, Сімферополь:
— В січні 2009 року користувачі мисливських угідь Криму провели черговий облік мисливських тварин. Ми вважаємо, що облік — це основа господарювання мисливського, адже він дозволяє робити висновки про стан мисливської фауни, проводити розрахунки допустимих обсягів її використання. За отриманими даними чисельність оленя благородного, косулі та кабана зросла в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. На території дев’яти державних підприємств Рескомлісу АРК приріст становив 6,9%, а в цілому на території мисливських угідь Криму (окрім Севастополя) показник піднявся на 3,7%.
Чисельність оленя благородного в мисливських господарствах автономії за рік зросла з 1070 до 1200 голів, косулі — з 3700 до 3900 особнів, дикого кабана — з 1320 до 1350 голів. На колишньому рівні залишилася популяція зайця — в рамках обліку в Криму їх нарахували 102 тисячі. В своєю чергу зростає поголів’я і серед деяких видів пернатих, наприклад, куріпки, чисельність якої збільшилася з 140 до 149 тисяч особнів.
Якщо враховувати, що загальна площа наданих у користування любителям природи мисливських угідь у Криму становить 2 мільйони гектарів, то ясно, що ліси Криму, особливо в гірській місцевості, стали значно багатшими.
Сергій ГАВРИЛЕНКО, заступник міністра охорони здоров’я Криму:
— Колегія Міністерства охорони здоров’я АРК днями розглянула підсумки роботи за 2008 рік і прийняла ухвалу продовжити роботу програми «Здоров’я кримчан» і 2009року. Загалом за останні три роки кримськими медиками прийнято і реалізовується 16 програм, чотири з них — республіканські: по боротьбі з онкологічними захворюваннями, туберкульозом, хронічною нирковою недостатністю, а також спеціальна програма «Здоров’я кримчан». Глава уряду Криму Віктор Плакида зазначає, що «фінансувати соціальні програми за умов кризи складно, але все ж таки ми змогли цього року з бюджетів усіх рівнів виділити на потреби охорони здоров’я понад 1 мільярд гривень, а це означає, що програма «Здоров’я кримчан» і далі працюватиме. Ініціатор програми — голова Верховної ради АРК Анатолій Гриценко. Він говорить, що кримській охороні здоров’я є чим пишатися, адже той напрямок, за яким вона рухається, може бути успішним лише тоді, коли в тісному контакті та взаєморозумінні працюють і медики, і депутати, і представники держадміністрації. Програму «Здоров’я кримчан» спрямовано, передусім, на профілактику захворювань, її завдання — щоб люди стали менше хворіти. «Я категорично проти такого показника, як «ліжко-день», — говорить Анатолій Гриценко. — Для цього на першому етапі реалізації програми ми потурбувалися про можливості безкоштовних досліджень, щоб «захопити» недугу в її ранній стадії. Отже, чим більше грошей ми виділяємо на програму «Здоров’я кримчан», тим більше буде вільних ліжок у стаціонарах... Потрібно, щоб ліжка в лікарнях частіше були порожніми...»
Павло ВАСИЛЕНКО, керівник прес-центру ГУ МНС України у Львівській області:
— Хороше те, що я вперше став татом. Хлопчик народився вагою 4 кг 900 г. Ім’я ще не вигадали.. Напевно, назвемо синочка Миколою. Радий, що пологи пройшли добре, і у моєї Юлі все гаразд. А погано те, що в селі Межиріччя Сокальського району на річці Рата під лід провалилося двоє дітей — п’яти й восьми років. Віталіка витягнули з-під криги й в непритомному стані доправили до Червоноградської центральної міської лікарні, однак врятувати дитину не вдалося. Тіло Насті шукають досі. З позитиву можу назвати ще те, що вчора ми збирали школярів, що проживають у селах довкола озера Наварія, і рятувальники показали їм, як чинити в разі нещасного випадку на воді. Сумно, що від початку року в Україні втопилося під кригою вже понад 80 людей. А рік тільки почався! А попереду — відпустки! Зважте! В Україні щороку від нещасних випадків гинуть понад 70 тисяч людей — і це у мирний час.
Володимир КУЛЬБАЦЬКИЙ, арт-директор перукарського салону «Модна лінія», Львів:
— Українські жінки завжди вирізнялися не лише природною красою, а й бажанням удосконалювати свою зовнішність. І теперішня криза жодним чином не стала цьому бажанню на перешкоді. Отже, як і раніше, маю клієнток, причому різного віку, які завжди хочуть виглядати привабливо. І це дуже добре. Крім того, я особисто постійно не тільки вдосконалюю, а й підтверджую свою професійну майстерність, беручи участь у конкурсах перукарського мистецтва. Зрештою, не лише я, а й мої підопічні — молоді майстри. Погано те, що через стрибок долара довелося підняти ціну наших послуг. Дуже сподіваюся, що це тимчасове явище й дуже скоро все стане на свої місця.
