...Нещодавно на сесії Ради з прав людини ООН, що відбувала з 26 лютого по 23 березня 2018 р., було представлено «Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні». До речі, Україна є сьогодні членом цієї Ради. Звіт охоплював термін від 16 листопада 2017 р. до 15 лютого 2018 р. та був представлений Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) з Місії моніторингу стану людських прав в Україні. Звіт засадничо поставився до ситуації в Криму та на Донбасі. Подаю, як на мене, мабуть, найбільш іронічно-смішні і тим для України трагічні, твердження з цього звіту:
Щодо Донбасу:
«УВКЛП продовжило користуватися безперешкодним доступом до офіційних місць тримання під вартою та осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, йому як і раніше, відмовляли у такому доступі на території, контрольованій озброєними групами самопроголошеної «Донецької народної республіки», самопроголошеної «Луганської народної республіки». Ця усталена практика відмови у доступі викликає серйозне занепокоєння з приводу умов тримання під вартою та можливих подальших посягань на права людини. Зокрема жорстокого поводження і катувань. Інформація, отримана з перших вуст від ряду колишніх затриманих, зокрема деяких осіб, звільнених у рамках одночасного звільнення 27 грудня 2017 року, підкріплює це занепокоєння».
Щодо Криму:
«Незважаючи на відсутність доступу на півострові, УВКПЛ продовжило спостерігати за ситуацією з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі на підставі резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, які відзначають територіальну цілісність України та констатують тимчасову окупацію Криму Російською Федерацією».
Після таких тверджень можна було сподіватися висновку, що в такому випадку, коли держави-члени ООН не дозволяють «моніторинг» місії організації, до якої вони належать, то такі держави (читайте Москва) повинні бути бодай спершу піддані критиці, а пізніше покарані за свою поведінку. Між висновками та рекомендаціями у сторону Москви було одне речення:
«виконати резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 72/190 від 19 грудня 2017 року, зокрема шляхом забезпечення належного та безперешкодного доступу міжнародних моніторингових місій з прав людини та неурядових правозахисних організацій до Криму».
Щодо Донбасу висновки та рекомендації відносяться, як написано:
«Усім сторонам, які беруть участь у бойових діях у Донецькій та Луганській областях, включаючи Збройним Силам України та озброєним групам самопроголошених «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки»... забезпечити безперешкодний доступ УВКПЛ та інших незалежних міжнародних спостерігачів до всіх місць позбавлення волі та дозволити проведення приватних, конфіденційних інтерв’ю з особами, яких тримають під вартою...»
Фактично немає жодної реакції на будь-яких форумах ООН. Москва продовжує свою зухвалу поведінку, не надаючи навіть мінімального доступу. Міжнародне товариство це стверджує як дійсність, проте не впроваджує будь-якого покарання. Це не тільки дозволяє Москві проводити сьогоднішню агресивну політику, але фактично надає їй наснагу та заохочує на нові агресії.
