Газета «День» отримала листа від одного з наших дописувачів — пана М.Рогалевського, де категорично доводиться така собі простенька істина: «Світом править не розум, а зовсім інші сили!». Скоріше за все, так воно і є в дійсності, особливо в Україні, але ж не варто повністю відмовляти людям, навіть депутатам ВР, у здоровому глузді — достатньо ознайомитися із їхніми прибутками. Наскільки можна зрозуміти, наш дописувач написав свого листа виключно з альтруїстичними намірами, а саме — з метою відкрити очі як редакції газети, так і її читачам на хронічну хворобу людства — відсутність розуму.
Нижче наводимо дещо скороченого листа пана М.Рогалевського, в якому — повторюємо — є чимало гіркої правди.
«Нема свободи Божому слову як в Україні, так і у світі, й доки не розбудять у людини розум, вона залишиться безглуздою.
Так! Людство безглузде. На це вказують події в світі: несправедливість, постійні війни, вбивства. Розумна людина не буде вбивати собі подібну людину. Наведу для підтвердження висловлювання розумних людей, яких Ви знаєте і які вірно ведуть до правди — Платон: «Одні Боги наділені розумом, а із людей же — рідко хто»; Горацій: «Користуйся стежками юрби, але не її думками»; Сковорода: «Сліпець за сліпцем в безодню йдуть... Світ є горіх, зіпсований черв’яком, сліпець без очей і вождя, ведмідь, якого тягнуть за ніздрі, раб сатани, полонений диявола».
Прабхупада, засновник міжнародного товариства Крішни, пише: «Сучасне суспільство викликає огиду, бо в ньому не найти бодай однієї розумної людини». Тарас Шевченко писав: «А на громаду хоч наплюй. Вона — капуста головата». І Олександр Пушкін правду сказав: «Дай Бог, чтоб милостию неба Рассудок на Руси воскрес. Он что-то, кажется, исчез». Або: «Кто жил и мыслил, Тот не может в душе не презирать людей». Ніцше справедливо думав, що: «людство позбавлене глузду... Воістину, дуже рідко трапляється мудрець, який мав би розум і не був ослом».
Між тим, депутати, виконавча влада всіх рівнів вважають, що вони творять добро. В дійсності ж вони фарисеї, лицеміри. Ісус Христос сказав своїм учням про фарисеїв і лицемірів: «Залиште їх, це сліпець, що веде сліпого. А коли сліпий веде сліпого, обоє до ями впадуть». Біблія нагадує: «Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!». Загалом, Біблія вірно вказує і всьому навчає.
Кілька років тому головний охоронець газети «День» Микола Іванович подарував мені, як частому гостю редакції, «Новий завіт». Кілька разів я відкривав і читав Боже Писання, але не міг його зрозуміти. На щастя, мене розбудили духовний батько Шевченко та наставник-учитель закону Божого — Григорій Сковорода. Мудрий Сковорода залишив людству в слові вічні знання, які допоможуть людству створити суспільство без органів влади, без армій, без тюрем, без податків, без кордонів, — суспільство, в якому, як в істині, завжди все є. Григорій Сковорода байкою передає свої глибокі знання, але безглузде людство не може зрозуміти і сприйняти їх.
На це вказує також і Біблія. В посланні Павла до Коринтян він пише, що людина тілесна і не здатна приймати речей, що від Божого Духа, — зрозуміти їх вона не може. Та ж людина, яка все розуміє, судить усе, а її судити не може ніхто. Бо «хто розум Господній пізнав, хто б міг його навчати?». Адже людство безглузде і не може пізнати Господній розум. Сковорода вказує: «Знай, що повік не пізнаєш ні одного з роду Божого, поки не пізнаєш самого себе». Рід Божий — це люди духовні, пророки. Людина пізнає себе, досягши стану відродження.
Свобода слова потрібна не мені, а Божому Слову, яке людство не сприймає й ненавидить. На статті, які я подавав як у газету «День», так і в інші газети, я отримав або негативні відповіді, або нічого. В результаті сам випустив три номера газети «Слово вільної України» і розсилав її по всіх областях України безкоштовно. Однак ще раз переконався, що люди «мають очі та не бачать, мають вуха, та не чують», тобто не розуміють змісту Божого слова. Адже в Біблії читаємо, що Господь заклеїв очі та вуха людству, щоб не розуміло воно змісту слів. Але я розумію зміст слів Господа — завдяки Великому вчителю Григорію Сковороді».
(На жаль, пан Рогалевський не пояснює нам, чому саме його обрав Господь для цієї місії — після марних зусиль Апостолів, Отців Церкви, Вселенських Соборів, християнських Вчителів та ін. та ін.).
