Цей тиждень ще раз переконав у тому, що політичне життя практично нікого не залишає байдужим. Плівки майора Мельниченка, які, за словами відомого російського бізнесмена Бориса Березовського, тепер належать йому, дії Уряду та Президента, футбол з політичним підтекстом — ось що привертало увагу наших експертів останніми днями. Детальніше — у рубриці «Що хорошого? Що поганого?»
Артем БІДЕНКО , політолог, голова Координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України:
— Прекрасний тиждень! З усіх поглядів — у когось вже течуть слинки почитати широко розрекламовану книжку російського журналіста Андрія Колесникова про помаранчеву революцію, хтось чекає не дочекається приїзду «олігарха всєя Русі» Бориса Березовського, а поки ж читає новини про його обізнаність в плівках Мельниченка. Комусь, мабуть, особливо приємно почути особисто від Президента Ющенка критику власної кадрової політики, а дехто вже намітив у своєму органайзері плани з передвиборчої агітації, навіяні звітами Комітету виборців України.
Країна живе! Міністри не тільки постійно згадують Майдан, але й вечорами спілкуються з «простими» людьми на iнтернет-форумах. Продовжуються призначення чиновників, що, звичайно ж, не може їх не радувати. Водночас питання люстрацій і кримінальних покарань усе ще залишаються в риторичній площині перевірок і перетрушувань. Якимось оптимізмом повіяло навіть від представників малого та середнього бізнесу, які, замучені поборами, хабарами й зарегульованістю з боку місцевої влади, все ще щиро сподіваються на вирішення своїх проблем, встановлення ринкової ліберальної економіки. Хороше всім і все — бо, нарешті, прийшла очікувана весна, виглянуло сонце, і думати про погане просто вже немає сил. Відбувшись восени, революція таки залишила нам час відпочити і насолодитися весною. За що нашим політикам — окрема подяка.
Ігор ЗАСЄДА , голова Київської спілки журналістів:
— Мабуть, найбільш позитивною подією тижня для українців стала перемога збірної України з футболу над датчанами у відбірковому матчі Чемпіонату світу-2006 з рахунком 1:0. Відверто кажучи, було чимало побоювань з приводу того, чи вдасться українцям подолати такий доволі міцний горішок, яким є збірна Данії. Адже датчани вже колись були чемпіонами Європи. Крім того, свою лепту вніс скандал з Олегом Блохіним, коли збірна нібито розпадалася на частини. Спортсмени завжди дуже переживають за свого тренера, на якого покладають чи не найбільші надії. Тому психологічно як всі ми, так і футболісти відчували якусь розгубленість, невпевненість в тому, чим усе закінчиться. Але наші хлопці, в першу чергу дніпропетровці, проявили характер. І всі грали тільки на перемогу.
До поганих я би відніс звістку про те, що Борис Березовський став володарем плівок майора Миколи Мельниченка. Зараз ця інформація перевіряється СБУ. Адже, крім даних на певних осіб, на тих плівках є багато державних таємниць, які можуть зашкодити нашим відносинам з іншими країнами і, може, в першу чергу — з Росією. Тому це, мабуть, найнегативніший факт для багатьох людей: як для тих, хто причетний до цих плівок, так і для тих, хто не має до них ніякого відношення.
Дмитро БУРАГО , видавець:
— Безумовно, хорошою подією для мене став вечір випуску усного журналу на сцені — «Колегіум», що вже стало традицією. Цей вечір було присвячено 60-річчю професора Сергія Борисовича Бураго, засновника усних журналів, що проходять у Будинку актора з 1994 року.
Якщо говорити про політику, то помітив, що зараз це найбільше цікавить людей. Практично всі нею заражені. Мені здається, що Україна продовжує хворіти на політичну заангажованість, і це стосується буквально кожного члена держави. Чому це хвороба? Тому що політика завжди носить антикультурний характер. Адже будь- яка політика замішана на брехні, рухові та прагненні до влади, у той час як культура замішана на духовних началах. Треба, щоб кожна людина займалася своїм особистим життям, а не знаходилася постійно в епіцентрі політики. Зараз же більшість людей живе за іншим принципом: замість того, щоб займатися своїм життям, єдиним і неповторним, людина займається тим, на що вона ніколи не зможе вплинути. Днями я спілкувався з одним робітником, якого дуже цікавлять питання: посадять Леоніда Кучму чи ні, посварилися чи не посварилися насправді Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко і Петро Порошенко... Я запитав його: «Яке вiдношення це має до твоєї роботи? У цей час ти не професійно виконуєш свої обов’язки». Він погодився з цим, оскільки у нього голова забита політичними інтригами. Це страшно. Це зомбує. І чим тверезіше ми ставимося до того, що відбувається, тим більше в нас залишається нашого особистого, ціннісного.
Енвер ІЗМАЙЛОВ , музикант:
— У внука на цьому тижні був день народження, для нас це (як, напевно, і в будь-якій сім’ї) — велика подія. Погано, що у нас у Криму все ще холодно. Люди, які мене оточують, все більше говорять і стурбованi житловими, побутовими та господарськими проблемами, які зараз повинні вирішуватися політиками. Це хвилює. Дуже сумний факт — землетрус в Індонезії, де зруйновано будинки, є багато загиблих і потерпілих. Тому радує тільки те, що в Україні все спокійно.
