Конфлікт навколо київського «Динамо» та залишення Олегом Блохіним посади тренера збірної України з футболу, боротьба за крісло мера Одеси — це, мабуть, найбільш знакові події цього тижня. Докладніше — у традиційній рубриці «Дня».
Олексій ГАРАНЬ , професор, віце-президент Фонду «Євразія»:
— Якщо говорити про позитивні моменти цього тижня, то це — зустріч Віктора Ющенка з керівниками великих російських компаній, які працюють на ринку України. Ця зустріч продемонструвала зацікавленість і готовність України до нормального співробітництва з Росією.
Що негативного? Події, що відбуваються навколо Олега Блохіна. Насамперед, ми всі розуміємо, що пан Блохін — видатний футболіст. Тому заяву про залишення ним посади тренера збірної України з футболу важко прийняти. Прикро, що він зробив такий вибір. Бо у футболі він міг би зробити для України набагато більше.
Олександр ЗАПОРОЖЧЕНКО , проректор з навчальної роботи Одеського національного університету ім. І. Мечникова:
— Мене, як і багатьох жителів Одеси, не дуже тішить той судовий процес, до якого залучені нинішній мер Одеси Руслан Боделан і народний депутат Едуард Гурвиць. Справа в тому, що Едуард Гурвиць, який 2002 року балотувався на посаду мера міста, подав скаргу до Приморського райсуду Одеси визнати вибори мера недійсними. Сам я не можу навіть дати оцінку цьому прецеденту. Щойно держава почала заспокоюватися і входити в робочу колію після перипетій, пов’язаних з виборами! Такі розборки зараз ні до чого. Навіщо знову розбурхувати людей? Знову вони стоять на майдані, страйкують, проводять пікети і не працюють. Тому тільки й залишається побажати успіхів новому уряду та Президенту скоріше вирішити ті найскладніші проблеми, які існують на сьогодні.
Олександр СТЕГНІЙ , доктор соціологічних наук:
— Погане — це хвиля судових розглядів. По-перше, арешт акцій ЗАТ ФК «Динамо», а також — відставка головного тренера збірної України з футболу Олега Блохіна. Після рішення Блохіна постає питання: чи так уже важливо бути депутатом і не бути тренером збірної? Спорт — це ж не парламентське життя! По-друге, неприємні судові розбірки в Одесі, пов’язані з мером міста. Країна раптом пригадала, що можна судитися! За тієї влади, якої вже немає, до судів не зверталися, оскільки були впевнені, що явно програють, і це не мало сенсу. А зараз пробують і сподіваються, що рішення буде на їхню користь. Хоча, звісно, всі спірні рішення треба вирішувати в суді, а не в бійці та вуличних боях.
Засмучує поразка «Шахтаря», який у грі з голландським «Алкмааром» програв із рахунком 2:1. Цей програш коштує чимало — в кубку УЄФА від України не залишилося жодної команди.
Олена МОРОЗОВА , доцент кафедри англійської філології факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна:
— Погано, коли виносять сміття з хати. У вівторок у нас були збори трудового колективу, на яких одним із питань стояло обговорення заяви цілої низки докторів нашого університету щодо недовіри ректору та морального клімату в університеті. Наступного ж дня по нашому місцевому каналу була передача, в якій були присутні ці самі ініціатори висловлення недовіри. Оскільки була представлена тільки одна сторона, то це було неприємно. До того ж, це було неетично. Можливо, в нашому університеті є багато недоліків. Можливо, й наш ректор під час виборів показав себе не найкращим чином. Але його виборне волевиявлення залишається тільки його волевиявленням. Я наводжу такий приклад. У нас був етап, коли звання почесних професорів університету дали Леоніду Кучмі, Євгену Кушнарьову та ще деяким людям. Причому ці рішення приймала вчена рада, в якій були всі професори, які потім почали засуджувати ректора й говорити, що так робити не можна. Крім того, це рішення приймалося всім університетом. І коли це рішення відкликають, то не треба валити на одну людину. У цій ситуації мої колеги та мій університет показали себе не найкращим чином.
Водночас добре, що якщо раніше всі рішення у нас спускали зверху та приймали без жодного обговорення, то тепер колектив почав працювати як команда.
