За день до виборів президента нашої країни експерти «Дня», звичайно ж, говорять про політику та пов’язані з нею теми. Про суспільні настрої перед вирішальною подією в житті України — у щотижневій рубриці «Що хорошого? Що поганого?».
Микола ТКАЧ , ректор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича:
— Хороше для мене те, що студенти нашого вузу повернулися на навчання в аудиторії й швидко «поназдоганяли» всі пропущені заняття. Адже близько ста відсотків наших викладачів і студентів брали участь у всеукраїнському страйку. Перші тижні у нас взагалі не було занять. Потім почали проводити по одній парі та лабораторні роботи. Потім — по дві пари, а згодом перейшли на повний робочий день. Тому наздоганяти було що. Однак ми працювали по суботах. Деяку частину матеріалів студенти брали на самостійне опрацювання. І тому майже нічого не втратили. Тепер студенти успішно складають сесію. Мене тішить те, що всі вони з розумінням поставилися до відпрацювання занять. Викладачі навіть говорять, що якби так було завжди, то це було б ідеально. Тому за цей період нашого життя їм можна поставити п’ятірку з плюсом. І поза стінами університету, у Чернівцях, прекрасні настрої. Усі вірять, що ми йдемо до перемоги. І, гадаю, все, що від нас залежить, ми зробимо. А погане те, що Україною поширюється інформація, що все-таки можливе загострення ситуації та «гарячий варіант».
Валерій ЯЩУК , кандидат фізико-математичних наук, доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка:
— Народна помаранчева революція продовжується в позитивному напрямі. Люди в Україні продемонстрували, що вони — справжній Народ — високоцивілізований, що має високий рівень політичної культури. Особливо це стосується киян. Мене вразило, як наша молодь з аполітичної (на перший погляд) за лічені дні перетворилась у справжніх громадян України. Радісною подією для мене є також те, що мені вдалося закінчити читати курс лекцій «Електрика та магнетизм» в цьому семестрі.
Ігор ЛУБЧЕНКО , голова Національної спілки журналістів України:
— Цього тижня побував на Харківщині. Зустрівся з журналістами Харкова, провели «круглий стіл», де взяли участь і десять редакторів районних газет. Ми обговорювали проблеми журналістської етики до президентських виборів і після, стосунки преси і влади. На мою думку, розмова була цікавою і ґрунтовною. Почув чимало слушних думок від журналістів, які потім мають сформуватися в наші пропозиції щодо зміни законодавства, особливо Закону України «Про вибори Президента України». Адже під час виборчої кампанії цього року застосовувалися технології, яких раніше не було. Редакторів газет брали керівниками прес-служб штабів кандидатів на пост президента. Таким чином, не сплачуючи гроші з фонду кандидата, штаби вимагали публікації матеріалів у тих ЗМІ, чиї редактори працювали у штабах і відповідали за висвітлення виборчої кампанії. Тому перша пропозиція — прописати в законі, що керівники ЗМІ не можуть працювати в штабах. Другий момент — дуже часто за кошти з фонду одного кандидата штаби розповсюджували компрометуючі матеріали про його конкурента. Це також треба законодавчо заборонити.
Кирило ВИШИНСЬКИЙ , шеф-редактор служби інформації каналу ICTV:
— Хороше: останнім часом я перестав дивитися новини та політичні передачі. Мабуть, це найбільше досягнення для мене. Оскільки зрозумів — після всього, що відбулося у країні, — моє життя є важливішим, ніж життя політичне. І одразу якось поліпшився настрій і взагалі особисте сприйняття подій навколо. Більше того, побувавши вдома (я родом із Дніпропетровська) і поговоривши з людьми, вперше за останній час — не в столиці, а у Дніпропетровську — побачив людей, які змінилися. Зустрічаючись одне з одним, вони тепер говорять про політику лише якихось п’ять хвилин й одразу ж переходять на неполітичні анекдоти, обговорення особистого життя, здоров’я, фінансових проблем, пов’язаних із планами на майбутнє. Я побачив людей, які продовжують жити живим життям, не зацикленим на політиці. Це найголовніше. Тішить, що нарешті я можу говорити про політику зі своїми друзями, колегами, не побоюючись, що це сприймуть як натяки на симпатії до одного або іншого кандидата на посаду президента. І, мабуть, уперше за останній час побачив адекватне сприйняття різних жартів, почув від них анекдоти не лише на політичну тему. Дуже приємно, що в повітрі пахне не лише політикою, а й Новим роком. Я побачив на вулицях ялинкові базари, пригадав про те, що треба поставити ялинку, привітати всіх своїх друзів і знайомих, купити подарунки. І це добре. Але найголовніше, від чого покращується настрій, — бачу нормальних живих людей, які стали критично ставитися до того, що відбувається в українській політиці, стали більше з цього приводу жартувати, більше думати про себе та про свої сім’ї.
Погане також пов’язане з політикою. Я, як і раніше, дуже часто чую про досить агресивні заяви політиків. Причому вони лунають і з одного, і з іншого боку. Я бачу і розумію, а багато хто з політиків це навіть довів, що в них, як і раніше, досить сильний заряд радикалізму.
