Приємно відзначити, що, попри всі життєві негаразди, серед наших експертів — чимраз більше оптимістів. Адже зростання кількості людей, які намагаються «не помічати поганого», — показник не менш важливий для країни, ніж зростання ВВП або успіхи на міжнародній арені.
Валерія БАШИНСЬКА, редактор розділу «Культура» журналу «Visage fashion»:
— Почну з хорошого (особисто для мене). Успішне завершення сесії. Випуск нового номера нашого журналу «Visage fashion». Нові знайомства, прес-конференції, презентації. Нова стрижка, яка мені дуже личить, й оновлення гардероба.
Поганого намагаюся не помічати. Треба дивитися вперед і цінувати кожен новий день. Люди проводять дуже багато часу, переживаючи те, що було чи буде, замість того, щоб займатися тим, що є.
Ліліана КЛЮЙКО, завідувач відділу періодичних видань Державної бібліотеки для юнацтва:
— Я — оптиміст за вдачею. І вважаю, що на будь-яку неприємну подію треба зуміти подивитися збоку та сказати собі: це мине. Що хорошого? А загалом — практично все. Добре, що донька Марія серйозно захопилася кінним спортом. Цього тижня вона брала участь у підготовці команди школи «Авангард» до змагань у Білорусі. Ми разом проводжали команду і тепер уболіваємо за її успіхи. Добре все і на роботі, де в нас панує творча атмосфера. Оскільки я працюю в Державній бібліотеці для юнацтва, то вже сама робота дає шанс шукати нові форми залучення до нас молоді. Тому кожен день приносить нам якісь нові хороші враження й успіхи.
Олександр БУЛАВІН, директор Європейського Інституту політичної культури:
— Хочеться відзначити, що протягом останнього часу нічого помітного не сталося, якщо не брати до уваги якусь мишачу метушню, що пов’язана з майбутніми президентськими виборами, економічними проблемами. І це, звісно, вельми розчаровує. В інших країнах людей об’єднують якісь спільні справи. У нас такої загальнонаціональної справи немає. Більш того, як свідчать соціологічні опитування, багато задумів загальнодержавного масштабу нічого, крім апатії, не викликають. І тому хотілося б зайнятися проектом, який би дозволив розворушити нашу громадськість. Сподіваюся, що з понеділка займуся таким проектом.
Світлана ЛЕНЧУК, журналіст (Запоріжжя):
— До Дня журналіста в нас, у Запоріжжі, на острові Хортиця було організовано хороший фестиваль. Я також брала в ньому участь. Усе було дуже гарно: Дніпро, чудова природа. Добре й те, що в нашому місті запустили нові тролейбуси, прибравши всі старі трамваї (лінію, яка йде до Дніпра).
А погане те, що керівництво нашого міста й одного великого підприємства ухвалило рішення знести частину найбільшого ринку «Анголенко» для будівництва дороги. А якщо прибрати частину ринку, то постраждають понад чотириста людей. Їхні торгові намети просто знесуть. І серед цих людей — мої батьки. Для мене це дуже сумно, оскільки батьки залишаться без роботи. Адже натомість моїм батькам і людям з аналогічними проблемами нічого не пропонують.
Віра БОЯРЕНКО, тележурналіст (УТ-1):
— Особисто для мене хорошим було те, що я отримала звання «Почесний працівник телебачення України». Тому тиждень для мене виявився приємним. Однак, коли змушена йти за продуктами, дуже засмучує те, що і на базарах, і в магазинах усе коштує надто дорого для простого українця. Говорять, що внутрішній валовий продукт зростає. Але що говорити про тих людей, які отримують 130- 150 гривень! Як можна прожити за такий мізер? Хочеться, щоб якийсь економіст пояснив, коли вже в нас буде зростати не тільки ВВП, а і якість життя.
Василина ДИБАЙЛО, директор Ресурсного центру «Гурт»:
— Кожен прожитий день для будь-якої людини є важливою подією. У моєму житті кожного дня трапляється багато хороших подій, однак хотілося б виділити ті події, що були організовані та проведені громадськими та благодійними організаціями. Перш за все — це IV Міжнародна конференція «Співробітництво німецьких та українських неурядових організацій: шляхи координованого діалогу», організована Представництвом Фрідріха Еберта в Україні за підтримки Німецько-українського форуму. У конференції взяло участь більше двохсот представників неурядових організацій з України та Німеччини, які працюють над реалізацією соціально важливих проектів. Ця подія — можливість для України презентувати свій народ, свою культуру, свої цінності та свій досвід. Це можливість для українських організацій знайти партнерів, друзів, однодумців. Як на мене, то саме така двостороння співпраця і взаємодія сприяє розвиткові та взаємозбагаченню.
9 червня Міжнародний центр перспективних досліджень та Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України проводили круглий стіл «Проблеми та перспективи планування процесу європейської інтеграції України» з метою обговорення стану та перспектив виконання Програми інтеграції України до Європейського Союзу.
10 червня Центр волонтеріату «Добра Воля» провів винагородження волонтерів, що працювали за проектом «Волонтери — дітям». Це школярі старших класів Дніпровського та Святошинського районів Києва, що протягом року працювали у школах-інтернатах цих районів, допомагаючи дітям виконувати домашні завдання, вивчати іноземні мови, проводили заняття з танців, спортивні заняття. І це, я думаю, та подія, яка створює добробут у нашій країні, бо така невидима щира турбота про інших допомагає створювати довіру та взаєморозуміння між людьми.
Щодо поганих подій, то визначитися досить важко. Я оптиміст і вважаю: все, що трапляється — тільки на краще. Щоправда, поганою звісткою була загибель у Гімалаях українського альпініста Владислава Терзіула.
