Цього тижня як Україна, так і Парламентська Асамблея Ради Європи «розбиралися», чи є ж в Україні так звана конституційна криза. Говорили й думали по-різному. Також вшановували пам’ять загиблих під Крутами. Проте наших експертів, як завжди, цікавили не лише події загальноукраїнського значення. Про хороше та погане за минулий тиждень — у традиційній рубриці «Дня».
Геннадій МІЛІНЕВСЬКИЙ, заступник директора з науки Українського антарктичного центру:
— Хороша подія як для Українського антарктичного центру, так і для мене така: перший загін сезонних вчених та два зимівника досягли 25 січня антарктичної станції «Академік Вернадський» — розпочалася дев’ята Українська антарктична експедиція. У сім’ї — хлопець, учень другого класу, перейшов у київську школу-ліцей №155 — буде мати змогу інтенсивно вивчати англійську. Це теж хороше. Щодо України — почали, здається, піклуватись про пенсіонерів, нарешті почали скорочувати армію. А погане те, що грип ходить по Україні — у Севастополі епідемічний поріг перейдено. Засмучує, що в Індії «склався» будинок, загинули люди. А в Україні — бандит застрелив міліціонера, другого поранив і втік.
Кіра ШАМАЄВА , доктор мистецтвознавства:
— Минулого тижня дуже важким був екзаменаційний період в Національній музичній академії. Дуже багато часу проводила на роботі й настільки наслухалася музики, що коли приходила додому, то хотілося тиші. Тому приємне для мене — це домашня тиша. В середу вийшла книжка «Зі спадщини майстрів», яку чекала з величезним нетерпінням. Це моя найбільша радість за минулий тиждень. У консерваторії, де я працюю, дуже багато людей, які пишуть. Але ця книга складається з праць тих, хто вже пішов з життя. Вона різножанрова — й історична, й теоретична. У консерваторії є ще заочне відділення, тому зараз наполегливо працюємо з нашими заочниками. А погане — це погода. Думаєш, що навіть із хати не вийдеш. А потім ідеш, працюєш і все добре.
Володимир ЩЕЛКУНОВ , президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати:
— У четвер відбулася презентація Школи практичного бізнесу в Україні. Це хороше. Сьогодні Україна готується вступити в СОТ, але ніхто, особливо підприємства, не знають, що це таке. Перш за все — це купа документів, які треба оформляти тим підприємствам, які орієнтовані на експорт чи імпорт. Бо без екоаудиту, митних розрахунків на ринок нас ніхто не допустить. Треба знати, навіщо це потрібно. Таким чином, ми будемо вчитися захищати себе від експансії чужих товарів, готуватися до вступу в СОТ. Адже колись ми там будемо. А щоб ми там були, ми повинні знати, що для цього потрібно робити кожному підприємцю. Взяти, наприклад, молочну промисловість. У цій галузі не можуть з’ясувати, що таке «зелений коридор» і як його оформити. Їх же нікуди й не пускають через те, що вони не можуть пройти екоконтроль. Адже сьогодні все треба проходити за міжнародними стандартами. Треба знати правила гри на світовому ринку. Погано, що міжвідомча група не прийняла рішення про направлення транспортування нафти нафтопроводом Одеса — Броди. Для нас це теж дуже важливо. Бо це вже не стільки з області політики, як з області економіки. Україна дуже багато втрачає. У серпні до нас приїжджають представники Лондонського бюро комерційних злочинів. Це приємна подія. Ми вже готуємо величезну конференцію з цього приводу для того, щоб прочитати курс лекцій, пов’язаний із комерційними злочинами та проблемами їх вирішення на міжнародному рівні. У четвер Всесвітній банк обговорював з урядом ситуацію щодо об’єднання державних обленерго в холдингові компанії. Це теж дуже важлива річ. Бо холдингові компанії працюють сьогодні на міжнародних ринках досить активно. ЄС виділив чотири мільйони євро для підготовки України до введення обов’язкового медичного страхування. Нарешті те, про що так довго говорилося, здійснилося. Ми розцінюємо це як маленьку перемогу для України. Рухаємося в Євросоюз помаленьку.
Марія БУРМАКА , співачка:
— Напевно, це будуть дуже суб’єктивні відповіді, бо якраз повністю весь минулий тиждень я була зайнята суто своїми справами. Хороше — триває запис мого альбому і якраз на минулому тижні були повністю записані партії барабанів. Минулий тиждень був проведений у «поточній» щоденній роботі, що для мене являють репетиції, постійні інтерв’ю для радіо, ТБ, друкованих видань, моральна участь у записі барабанів, знову ж таки. А 27-го був концерт в пам’ять битви при Крутах, де я виконала сім пісень, це був так званий Тихий Акустичний Камерний концерт, на сцені стояв рояль. Мої музиканти грали настільки добре, що я була зосереджена тільки на своїх емоціях і відчуттях. Глядачі в залі теж це відчули, а енергії віддала стільки, що наступного дня довго приходила в себе. Ще до мене приїздила мама з Харкова, тому політичні події мене аж ніяк не цікавили, хоча подію інаугурації президента Грузії Саакашвілі я відзначила. (Під грифом «Хороше»). Погане — взагалі не хочеться про погане. Це життєва філософія, бо таки є події ( і в політиці, і в житті), які щонайменше розчаровують. Та ж «конституційна криза», як її називають інтернет- видання, чи «події навколо політреформи».
Віктор ПРОСКУРНЯ , головний редактор газети «Мелитопольские ведомости»:
— Не зменшується потік пенсіонерів, які дзвонять, пишуть, йдуть до редакції обурені мізерними добавками до пенсій. Ми, як можемо, пояснюємо їм — і на сторінках газети (практично в кожному номері), і індивідуально, і відповідаємо на запитання-відповіді. Ця плутанина, що робиться з пенсіями, звісно, не може не засмучувати. Ми це дуже сильно відчуваємо і на собі. Проблеми в цій сфері були й раніше, але тепер, принаймні минулого тижня, вони стали актуальнішими. У пенсійний фонд, де виділяли талончики на відвідування працівників пенсійного фонду, були величезні черги. Це ж дикість! Людина, прийшовши на прийом у січні, отримує талончик, що її запрошують для уточнення якихось хвилюючих її питань у лютому або березні. Це погано. А дуже обрадувало весь колектив нашої редакції те, що наша працівниця рекламної служби Надія Самсоненко народила хлопчика, якого назвали Василем. Взагалі останніми роками все частіше в сім’ях працівників нашого колективу народжуються діти — щорічно четверо або п’ятеро дітей. А це означає, що ми — на правильному шляху й справи, напевно, йдуть на краще.
