Новий, несподіваний поворот у «справі Гонгадзе»; поступова стабілізація цін на продовольчі товари; відправка українських миротворців до Іраку — ось що складало інформаційний фон минулого тижня. Серпень небагатий на події, але «мертвий сезон» — це все ж таки не більше ніж метафора. Що хорошого чи поганого трапилося за минулий тиждень, підсумовують експерти «Дня»:
Лесь ТАНЮК, голова комітету Верховної Ради з питань культури, голова Національної спілки театральних діячів:
— На мою думку, поганим можна назвати таке: настала якась бездіяльна пора, зокрема в культурі. Погані й останні події, пов’язані зі зняттям з посади заступника держсекретаря міністерства культури Ганни Чміль (тоді майстри кіно зверталися до Президента з приводу створення системи державного кіно, відокремлення його від Міністерства культури). Погано й те, що валяться будинки, а справи навколо охорони культурної спадщини взагалі кепські. Мені вже доводилося рятувати квартал між Червоноармійською та Пушкінською вулицями. Там планується забудова висотного готелю, а тому підлягають знищенню чотири будинки, що охороняються законом. Ми писали листа до Віктора Януковича, оскільки Кабмін може в таких справах щось вирішувати, змінювати статус пам’яток культури. Хоча в Києві робиться так постійно: даються дозволи відповідними органами на знищення будинків, у результаті чого залишається сам фасад. І це називається збереженням пам’яток культури. Але нам все ж таки вдалося призупинити цю варварську акцію. Однак неприємно, що Кабінет Міністрів відмовив у фінансуванні добудови театру імені Леся Курбаса. Хоча це введено в програму, яку затвердила Верховна Рада. Виявляється, ми однією рукою щось вводимо в державну програму, а потім пишемо рішення, що немає грошей. Це свiдчить про те, що до культури ставлення сьогодні дуже негативне. Погане й те, що в Рік культури нам повідомили про зменшення фінансування культури на 20%.
З того, що було хорошим, можу назвати таке: зараз наша делегація з 50 чоловік перебуває біля Білого моря, в Сандормосі (Соловки) — у місці, де поховані такі видатні українські діячі, як Лесь Курбас, Микола Куліш. П’ятого серпня кожного року там відбувається урочиста акція Пам’яті. Ми навіть маємо намір поставити там українську капличку. Хорошим для мене було й те, що я закінчив набір в Київському державному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого на акторський факультет і набрав гарну групу акторів. Ця молодь, мені здається, матиме гарні перспективи. Та й на всі чотири курси, що ми набираємо, виявився дуже хороший набір. Минулого року був слабший. А тепер відчуваються якісь нові віяння, повернення до гуманітарних професій. І останнє, що мені приємно, — вийшов мій трьохтомник «Слово», «Театр» і «Життя». Там надруковані мої вірші, переклади, статті про театр, мої щоденники, які я вів з 1956 року.
Ірина ШАТУРА, генеральний директор телекомпанії «ТелеКом-1» (Миколаїв):
— Серпень — останній місяць інформаційного затишшя, і значних подій у його перший тиждень, по-моєму, було небагато. Хочу попередити, що говорю про події не глобальні в економічному чи політичному плані, а про ті, які цікаві простій людині. На мій погляд, в Україні це поява передсмертного листа Ігоря Гончарова, яка може пролити світло на вбивство Георгія Гонгадзе, а також рішення про безвізові поїздки до Польщі для українців. У Росії — це, звичайно ж, знову терористичні акти (в Моздоці), обшуки в «Юкосі» і музичний фестиваль «Нова хвиля». Миколаїв, на жаль, в інформаційних агентствах згадувався хіба що у зв’язку із закриттям у місті студії з виробництва порнографічних фільмів. Гарні новини про місто були значно менш помітні.
Віктор НЕБОЖЕНКО, президент агентства корпоративної підтримки «Трайдент»:
— Добре те, що у мене розпочалася відпустка. Дуже добре те, що перестали рости ціни на хлібобулочні вироби. Це дуже важливо для людей. А погано те, що ми дізналися про нові та страшні подробиці зі «справи Георгія Гонгадзе». Це абсолютно несподіваний поворот. Але, я думаю, ми маємо справу з якимись дивними збігами.
