Минулий тиждень був багатим на події. На жаль, поганих новин було на порядок більше, ніж хороших. Загибель двох українських журналістів Тараса Процюка й Олександра Кривенка зробили цей холодний квітневий тиждень чорним для вітчизняної журналістики. Продовжуючи нашу нову рубрику, на запитання «Що хорошого та що поганого сталося минулого тижня?» відповідають експерти «Дня».
Юрій ПАХОМОВ , директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин:
— Я, як противник Саддама Хусейна, як будь-яка нормальна людина, вважаю, що глобальне нахабство американців мусить бути покаране. Добре, якщо мої надії на те, що агресор відповість за свої діяння, виправдаються. Я дуже уважно стежу за процесом формування єдиного економічного простору, і мене засмучує вузький підхід наших політиків до розуміння цієї проблеми. Самотня країна — це країна з трагічним майбутнім. В Європі ми будемо за умови, що там буде весь світ, але входження туди однієї країни — неможливе. Не через непідготовленість України, а внаслідок визрівання там тенденцій до того, що Європа вимушена закриватися, щоб врятувати свій етнос і культуру. На цьому тлі самотності світову кризу, що відступила від слабких країн, слід розцінювати як тимчасове явище. Світова криза носить сьогодні асинхронний характер. Вона «пощипала» слабкі країни і бумерангом перекинулася на сильні. У результаті наддержави просто припинили свій розвиток. Але щойно з’явиться імпульс переміщення кризи до слаборозвинених країн, врятуватися зможуть тільки ті, які увійшли до великих спільнот. Нам потрібно думати глобально — чи бути ізольованою країною, яка неминуче перетвориться на країну-маргінала, чи, все-таки, по-справжньому добиватися гідного місця у тому світі, де нас насправді чекають. І тоді, вже спільно, добиватися досконалості, яка зробить нас справжніми європейцями.
Сергій БОВКУН , історик, журналіст:
— Баланс негативу і позитиву на минулому тижні був, на жаль, явно на користь першого. Війна в Іраку, що триває вже третій тиждень, люди, що гинуть з обох сторін — це не може викликати жодних позитивних емоцій. Навіть взяття Багдаду, про яке вже розтрубили американці, не радує, оскільки примара партизанської війни стає все реальнішою. В Україні цей тиждень по-справжньому став чорним для вітчизняної журналістики, оскільки втрата двох колег, чи не найяскравіших журналістів, у кожного по-своєму викликає великий сум і питання — хто наступний?
Позитив був присутній у кількох аспектах. Парламентські слухання, які відбулися в Україні з приводу президентської реформи, попри те, що у залі було не так вже й багато депутатів, є подією досить позитивною, оскільки об’єкт і суб’єкт цієї реформи, Верховна Рада, стала місцем, де депутати все ж таки змогли почути один одного, і є надія, що спільна думка про цю реформу все ж таки буде вироблена. Зрештою, радує те, що зима, яка триває вже четвертий місяць, нарешті поступається весні.
