Міжнародні конференції щодо безпеки потрібно проводити на четвертому блоці Чорнобильської АЕС.
Iнформація про те, що зовсім поруч із нашими кордонами планується розмістити вогневі засоби ПРО широко обговорювалася в засобах масової інформації. Офіційні особи мають право висловлювати свою точку зору від імені держави, а пересічним громадянам Конституція надала право висловлювати свою особисту точку зору. Цим своїм конституційним правом я й вирішив скористатися.
Мене дуже насторожила інформація міністра оборони України, він заявив, що питання розміщення вогневих засобів ПРО з ним ніхто не узгоджував. Коли ми на своїй території встановили стовп із найменуванням населеного пункту, деякі члени НАТО почали закликати нас до стриманості, бажання українських кораблів плавати своєю річкою також викликало протести, а встановити поруч із нашими кордонами вогневі засоби виявляється можна й без нашої згоди. Особисто я розглядаю це як неповагу й зневагу інтересів нашої держави з боку НАТО. Як же можна запрошувати нас вступати в НАТО та ігнорувати інтереси України як незалежної держави! Це дуже наочно демонструє, що НАТО розглядає Україну не як рівноправного партнера, а як слухняного виконавця, з думкою якого взагалі можна не рахуватися.
А, можливо, вогневі засоби ПРО поруч із нашими кордонами настільки безневинні й безпечні для України, що на нашу думку можна не зважати?
Досвід заходів щодо експорту демократії дуже наочно продемонстрував, що спочатку знищують засоби ППО, а потім починають бомбити. Так само в ракетному протистоянні: спочатку будуть знищувати засоби ПРО, а потім завдавати ракетного удару. Знищувати їх можна по-різному: можна точковими ударами, а можна й масованим ударом. А коли біля ваших кордонів розгортається побоїще, то радощів у цьому зовсім мало, й немає ніякої гарантії, що ви не постраждаєте. У другій фазі можливого ракетного конфлікту наша країна наражається на ще більшу небезпеку. Допустімо, що ракета буде перехоплена й збита антиракетою над нашою територією, і тоді всі ці уламки разом із ядерними боєголовками, полетять на голови наших дітей і внуків.
Якщо хтось вважає, що буде спати спокійніше, якщо по його території будуть марширувати іноземні війська, і за це в можливому конфлікті згодні померти першими, то це їхній вибір, їхнє право, і Бог їм суддя. Я бажаю, щоб мої діти й внуки жили у вільній країні й не були заручниками чиїхось амбіцій. Тому ми відмовилися від ядерної зброї, від стратегічних наступальних озброєнь, і сусідство вогневих засобів ПРО для нашої країни абсолютно не потрібне.
У випадку, якщо подібні засоби будуть розміщені біля наших кордонів, на мій погляд, з метою безпеки своєї країни, нарівні з іншими заходами, ми повинні розмістити біля кордонів такі засоби ППО, які дозволять збивати антиракети в разі перетину ними нашого кордону. Бо, якщо збита ракета з ядерною боєголовкою, не дай Боже, впаде на Чорнобильську станцію й все це потім бабахне, то ні протиракетна парасолька, ні океан не врятує нікого. Коли буйні голови деяких політиків починають грати в ігри, які можуть загрожувати всьому людству, мудрі голови зобов’язані ці буйні голови вчасно засудити. На мій погляд, міжнародні конференції щодо безпеки потрібно проводити на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, можливо, після цього буйні голови нарешті зрозуміють, що їхнє головне завдання — зберегти планету Земля для наших дітей і внуків, а не думати, де б ще розмістити чергову військову базу. На сучасному рівні розвитку техніки, коли одного вибуху може бути достатньо для знищення всього людства, грати у війну небезпечно, а сподіватися, що якась система ПРО захистить людство від знищення — просто безглуздо.
