Добірка матеріалів із нагоди 20-річчя падіння Берлінського муру («День» №200, 5 листопада 2009 р.) привертає увагу солідністю авторів і глибиною аналізу теми. Для «Дня» це характерно. Стіна впала, але наслідки поділу ще не подолані. Берлінська стіна, дійсно, була кривавим символом тоталітаризму, який прагнув законсервувати свій режим, убергтися від впливу демократичного світу. Юрій Щербак трактує цей символ ще ширше, звертаючи увагу, що в сучасному світі зводять нові стіни. Тому що світ надто різний. А в Україні (і не тільки) можновладці та нувориші відгороджуються стінами від власного народу. Різка соціальна диференціація спричиняє революції з кровопролиттям і руйнуваннями.
Погано й те, що Україна не має захисту від негативу зовнішнього світу. Кепсько, що Україна опинилася перед зачиненими дверима НАТО і ЄС. Менші держави там, а ми тут. Це тому, що менші держави сильніші рівнем своєї національної свідомості і політичного розвитку.
Ворожа агентура хоче розділити Україну. Вороги силкуються спорудити незриму стіну між сходом і заходом України, нашіптуючи і відкрито проголошуючи, ніби ми дуже різні.
Але вселяє надію те, що молодь, яку опитав «День», бачить в об’єднанні Німеччини приклад для консолідації України. В усіх трьох російські прізвища — Стуканов, Жуков, Под’ячев. Росіяни інтегруються в українське суспільство.
