Цікава дискусія з цього приводу проводилась ще торік у
редакції радіо «Свобода». Незважаючи на те, що висловлювали свої думки
дуже поважні особи, крапки над «і» не були поставленi. Англійське прислів'я
каже: щоб займатись політикою, треба бути великим джентльменом. Це дуже
слушно.
Отже, без мудрості і моралі немає справжньої політики,
а тільки її імітація. Неважко уявити діяльність дуже розумного політика
та справжнього християнина на посаді державного діяча високого рангу в
СРСР чи гітлерівській Німеччині. Оскільки структури тих держав та закони,
за якими вони будувалися та діяли, були неморальними або відверто злочинними,
то діяльність політика мудрого втрачала б будь-який глузд.
Для розбудови комуністичної системи загальнолюдська мораль
(з її теїстичним підгрунтям) була навіть теоретично неприйнятною, глибоко
ворожою, і тому, під ярликом «буржузна», відкидалась. Аналогічна ситуація
склалася і в гітлерівській Німеччині: так само заперечувалась загальнолюдська
мораль на користь так званої «арійської моралі», оскільки вояк («рудоволоса
бестія») узаконювався як «вища раса», а його поведінка ставала «мірилом»
і т.д. Ці дві системи новітньої історії достатньо ілюструють наслідки безморальної
політики, позбавленої Божої мудрості.
Ці та безліч інших незаперечних фактів доводять, що аморальна,
злочинна політика без Божої мудрості, як окремих людей, так і груп чи цілих
народів, завжди закінчувалася одним — її поглинала історична пітьма.
А тепер погляньмо на англо-американський світ: США та Великобританію.
Маловідома американська колонія, яка, отримавши незалежність стала притулком
для гнаних і покривджених (як морально, так і інтелектуально). Втікали
туди борці за волю і кращу долю, тобто надавався притулок людському розумові,
моралі, творчості, людській свободі та вірі в Бога. І тому зовсім не є
дивним, що за декілька століть США стали духовно-моральною та науково-інтелектуальною
державою. Зрештою, ми до якоїсь міри маємо і власний взірець — козаччину,
волелюбний і творчий дух якої ще й донині відчувається в народі, незважаючи
на страшні, розтлінні впливи московства.
Безперечно, сучасна трагедія нашого народу: його економічні
біди, моральний нігілізм державної влади, нехтування народними інтересами
та всі інші негаразди породжені безморальною, а найчастіше аморальною політикою
наших державних діячів, у вчинках яких не видно політичної Божої мудрості.
Коли ми згадуємо імена Вашингтона, Франкліна, Лінкольна, Рузвельта, Черчілля
та інших достойних державних мужів, у нашій уяві зринає поняття — політична
мудрість. А в нашій країні, слухаючи трансляції засідань Верховної Ради
чи виступи державних чиновників, впадаєш у розпач від нікчемних балачок
багатьох депутатів, державних «діячів», які своїми комуністичними поглядами
чи промосковським холуйством навіть хизуються, від їхньої суєтної метушні.
Надій на краще у народу за такої «еліти» майже нема!
Але у нас все ж є один добрий шанс: у жовтні цього року
обрати справжнього народного президента — людину глибокої моралі, політичної
мудрості, щирого патріота України, якому біди народні і нещастя людей ятрять
душу і серце.
