За минулий рік у «Дні» та інших ЗМІ було безліч пропозицій щодо відзначення 200-річного ювілею від дня народження Т. Г. Шевченка: від видання публіцистичного тому «Кобзаря» до 6-томного видання його творчості. Адже це подія надзвичайна. Але так у нас уже склалося, що подібні видання друкують невеликими накладами та з високими цінами, оскільки розраховані на творчу інтелігенцію шанувальників та «цінителів» ексклюзивних видань.
Враховуючи те, що більшість поетичних творів Т. Шевченка є, по суті, «бронебійною», необхідно видати їх масовим тиражем. Будь-хто, прочитавши і зрозумівши Т. Шевченка як Великого Українця і Пророка, стане кращим у всіх своїх проявах. І. Дзюба у книжці «Тарас Шевченко, життя і творчість» (2008 р.) доводив, що в Україні, «мабуть, ніколи не буде звичайних читачів» Т. Шевченка, «його або люблять (...), або ж його потай чи одверто ненавидять (...) і шукають чогось такого, що могло б його (...) скомпрометувати» (згадаймо «бузиністів»). Але «Шевченко захистить себе сам... Якщо тільки його читати без упереджень, уважливо і вдумливо».
Моя пропозиція проста: надрукувати всю поезію Т. Шевченка у форматі Le livre de poche (кишенькової книжечки) масовим накладом із обов’язковими коротенькими поясненнями окремих творів та рекламувати у ЗМІ. Із відомих форматів найкращою може бути книжечка розміром 17,5х11,5 см.
Якщо кожен том оформити яскраво (кольорово) на титульних (глянсових) сторінках (автопортрети Т. Шевченка 40—50-х років ХІХ ст.), а всередині помістити кольорові фото його чудових картин («Русалка», «Катерина», «Марія», «Нарцис та Німфа», «Голова матері», «Молитва за померлими» тощо), то це навіть візуально буде дуже привабливим для покупців (чим і користуються видавництва на Заході).
Очевидно, наклад такого видання повинен бути не менше 200 тис. примірників. Тоді такий «Кобзар» може з’явитися у кожному населеному пункті України (бібліотеки) та у багатьох громадян. Сам Т. Шевченко прижиттєві видання свого «Букваря» дарував «воскресним» школам, а від продажу книжок кошти також передавали цим школам. Поет турбувався за освіту простих українців.
Важливо, щоб ці книжечки були у кишенях багатьох старшокласників і студентів, бо ці духовні люди невдовзі будуть розбудовувати нову Україну.
Приємно вражений від публікації «Кобзар» на фронті» (автор В. Лубчак, «День» від 7—8.11.14). Дуже добре, але не варто «урізати» поезію Кобзаря до творів, в яких «найбільш широко виражена любов до України».
З великою пошаною
Іван БОРИСОВЕЦЬ,
гірничий інженер, Львів
