Події в Україні навесні 2014 р.: окупація Росією Криму, вторгнення в Донбас, спроба розколу України — все це постійно на вістрі громадської думки. Дедалі частіше постає запитання: що буде далі? Найімовірніше, буде повернення окупованих територій під юрисдикцію України. І вже зараз у ЗМІ активно обговорюється питання, що робити з населенням, яке частково підтримало дії окупантів. Досить часто автори публікацій звертаються до досвіду денацифікації Німеччини, інших країн. Звичайно, логіка в цьому є, але є й великі відмінності — передусім у тому, що переможені — громадяни держав, які воювали проти союзників, так би мовити, на законних підставах. Разом з тим, в історії були події, які мали деякі спільні риси з подіями на Донбасі. Ці події — Громадянська війна 1861 — 1865 рр. у США.
У середині XIX ст. США були прикладом перемоги демократії та прогресу: зростала промисловість на Сході, міцніло сільське господарство на Заході й Півдні.
Однак між Північчю та Півднем наростав конфлікт. Плантатори звинувачували північних підприємців у тому, що завдяки торгівлі бавовною, яку вони здійснювали, міцніє економіка Півночі, а Південь занепадає. Мешканці ж Півночі вважали, що причиною проблем Півдня є рабство. Захисники рабства заявляли, що відносини між власниками та рабами гуманніші, ніж між підприємцями та робітниками. Після того як 1808 р. було заборонено ввозити рабів з Африки, їх розводили як худобу, продавали, руйнуючи сім’ї. Однак найбільше обурювало противників рабства порушення головного права кожної людини — права на свободу.
Далі відбулися події, пов’язані з ім’ям Авраама Лінкольна (1809 — 1865) — громадського і політичного діяча, президента США. Лінкольн був принциповим противником рабства. Однак ще страшнішим за рабство він вважав розпад країни.
На президентських виборах 6 листопада 1860 р. Лінкольна обрали президентом США. Одразу штат Південна Кароліна заявив про вихід із союзу і про припинення існування держави Сполучені Штати Америки. Інші південні штати вчинили так само, а 4 лютого 1861 р. вони сформували Конфедеративні Штати Америки зі столицею в Річмонді. Президентом обрали Джефферсона Девіса.
4 березня 1861 р. президент Лінкольн приніс присягу, він відмовився визнати розкол країни, розцінивши дії південних штатів як «юридично неправомірні». Однак рабовласники Півдня не почули його закликів, і 12 квітня 1861 р. напали на федеральний форт Самтер. Гарнізон склав зброю і спустив прапор США. Через два дні Лінкольн оголосив Конфедеративні Штати в стані заколоту і закликав громадян захистити єдність країни. Це стало початком Громадянської війни 1861 — 1865 рр.
Бойові дії розгорталися зі змінним успіхом, але людські та матеріальні ресурси Півдня вичерпувалися. Морська блокада Півдня федеральним флотом виявилася ефективною, його війська відчували гостру потребу в зброї, боєприпасах, продовольстві. Навесні 1864 р. війська Півночі розпочали наступ на територію Джорджії. Генерал Грант оточив Річмонд. У лютому 1865 р. капітулювала Колумбія — столиця штату Південна Кароліна, 2 квітня — гарнізон Річмонда, а через тиждень — останній оплот Конфедерації м. Аппоматтокс. Так завершилася Громадянська війна в США, в якій загинуло понад 600 тис. осіб.
Після перемоги зріс авторитет А. Лінкольна, якого в листопаді 1864 р. вдруге обрали президентом. Головною його метою було відновлення США, а тому президент закликав до великодушності. Однак 14 квітня 1865 р., коли країна святкувала завершення братовбивчої війни, у Вашингтоні актор Дж. Бут вчинив замах на президента. Президент помер наступного дня.
У чому спорідненість подій Громадянської війни у США та подій на Донбасі? Передусім у тому, що в обох випадках спостерігається спроба знищення політичної єдності країни. У випадку США спроба розділення країни здійснювалася шляхом відокремлення зі складу США, які складалися тоді з 31 штату з населенням 31 млн людей, і створення окремої держави — Конфедеративних Штатів Америки, які складалася з 11 штатів з населенням 9 млн людей.
У випадку України спроба розділення країни здійснювалася і далі здійснюється шляхом розколу України, яка складається з АРК, 24 областей та двох міст центрального підпорядкування — Києва і Севастополя — з населенням 46,3 млн осіб (дані на 1 січня 2008 р.) на так звані народні республіки на базі територій відповідних областей. Реально окупантам вдалося створити лише дві псевдореспубліки — «ДНР» на базі Донецької області та «ЛНР» на базі Луганської області.
Якщо розглядати економічну складову протистояння в США, то чітко простежується, з одного боку, лінія боротьби Півдня, який вистуав за збереження рабства, тобто устрою, який унеможливлює вільний розвиток особи, а отже, і розвиток ринкової економіки, а з другого — боротьба громадян Півночі за вільну (ринкову) економіку, за вільний розвиток людської особистості — за повну ліквідацію інституту рабства — страшного пережитку давніх часів.
Щодо економічного підґрунтя протистояння на Донбасі, то тут також спостерігається спроба консервації наявної в Україні з часів Кучми власності проросійськи орієнтованого олігархату, що маскується під популістськими лозунгами та пропагандою вигод близькості з Росією. Цьому протистоять активні громадяни, які виступають за ринкову економіку, за її незалежность від олігархату.
Для нас дуже цікавим є досвід Реконструкції Півдня (1865 — 1877) — комплексу заходів, виконавши які, громадяни США зберегли єдність своєї Батьківщини і ліквідували рабство. Уже сам термін цього заходу викликає подив — 12 років, що становить три строки повноважень президента США! Та американці не відступили, не злякалися труднощів і перемогли. Нам треба дуже уважно вивчити і врахувати той 12-річний шлях, який пройшла ця країна. Зрозуміло, якби все на шляху Реконструкції було гладко, вона відбулася б швидше.
