Чи знаєте ви Штепселя і Тарапуньку? «Дивне запитання, — сказали б люди старшого віку. — Це ж відомі, колись дуже популярні, справді народні артисти України Юхим Березін і Юрій Тимошенко!» А я б іще додав: знають їх і молоді. Не вірите? То нагадаю, що принцип виступів цих артистів був своєрідним: один говорив російською мовою, другий відповідав українською. Щоправда, російськомовні репліки зазвичай мали повчально-зверхній характер...
Більшість сучасних шоу в українському телепросторі з мовного погляду побудовано за тим же принципом. Ба ні — сьогоднішні автори програм пішли далі: спочатку (для годиться — бо все-таки ефір український!) кілька фраз (або й просто кілька слів) говориться державною мовою, а решта — «загальнозрозумілою». Чи не присутній тут усе той же комплекс меншовартості?
Звісно ж, зарубіжним «телегастролерам», запрошеним на ролі ведучих, надто важко оволодіти цією складною українською!.. Та й замовники не наполягають. До того ж і вітчизняні телеведучі перебувають у такому собі полоні «мовного імунодефіциту» й не надто переймаються зазначеними проблемами. Якщо ж це суспільно-політичне шоу, то запрошена на нього ближньозарубіжна «зірка» буде, як правило, відкрито та зверхньо повчати цих «недолугих» українців, як треба жити.
Тож замовники «музики» відомі. А хто розплачується? Звичайно, все той же толерантний український глядач. Прикро, бо що, як не слово, в нашому ефірі мало би формувати та вдосконалювати мовну та політичну культуру кожного українця — незалежно від національності й віку, але в першу чергу молоді.
І хай це будуть різні за жанрами програми, в тому числі й шоу. Тільки б відсіяти серед безлічі розважальних ті, що є низькопробними за змістом і мовним фактором. Залучати би більше талановитої молоді з України (вона ж у нас є!). «Зелене світло» надавати таким телеканалам, як «Культура», що змушений перебувати в обмеженому ефірному просторі. І народитися має, врешті-решт, справжнє громадське телебачення (таку справді громадську газету «День» ми вже маємо!). Тоді б усі в Україні, кажучи улюбленими словами Тарапуньки, «здоровенькі були» — і в помислах, і в ділах.
