На випуск «Громадського форуму», присвячений «жіночому питанню» («День», №43 від 7 березня ц.р.), як і на минулорічний, у якому «досліджувалися» сучасні чоловіки, жваво відгукнулися наші читачі. Ваші думки про сучасних українських жінок, часом — прямо протилежні, на наш погляд, цілком заслуговують не тільки оприлюднення, але й дискусії. Тож наш форум продовжується вже на шпальті «Пошта «Дня». Ми чекаємо ваших листів і сподіваємося, що спільними зусиллями ми зможемо скласти «портрет» українки нового століття. Наша адреса: 04212, Київ-212, вул. Маршала Тимошенка, 2л; e-mail: [email protected]. Обов’язково зробіть помітку «Українки. ХХI».
Шоколад та сигарети
Якби я в часи своєї студентської юності, що завершилася майже чверть століття тому, запропонував дівчині розв’язати кросворд, то вона б образилася. Нині дівчата самі купують збірники кросвордів і сканвордів і залюбки їх розв’язують. Цей потяг дівчат до інтелектуальних розваг викликає думку про небезпідставність пророкувань астрологів, що в еру Водолія суспільством керуватимуть жінки. Мене, як чоловіка, це не радує. А коли в кіоску я купую шоколадку, а молода жінка — сигарети, то така ситуація змушує замислитися над долею жінок.
Чимало чоловіків, друзів моїх дитячих літ, уже померли. Пияцтво й куріння дуже скорочують тривалість життя. Мої ровесниці тримаються краще за ровесників. У жінок більш здоровий спосіб життя.
Але коли я бачу, як нинішні дівчата, часто й студентки, курять на ходу, то думаю, що років через 20 або й раніше прокотиться хвиля смертей молодих жінок. Нинішня молодь слабша за наше покоління.
В одному радянському телефільмі старший герой у відповідь на твердження молодшого, що жінки й чоловіки рівні, заперечує: «Вона може народити дитину, а ти – ні». Хоч би яких освітніх, фахових чи суспільних висот сягнули жінки, народжувати вони все-таки будуть. Якщо дівчина нехтує власним здоров’ям, то тим самим руйнує здоров’я своєї майбутньої дитини. Найсильніший жіночий інстинкт – материнський. Його ослаблення свідчить про деградацію суспільства. Яких дітей народять такі жінки?
Обурливо спостерігати, як юні мами вивозять своїх немовлят у колясках подихати свіжим повітрям і водночас смалять цигарки. Така тенденція з’явилася давно, але в роки незалежності набула поширення. До чого ми йдемо?
Одна моя знайома, що вийшла заміж за іноземця, якось, прилетівши до рідних в Україну, зауважила, що їй прикро дивитися на куріння, особливо жіноче. Вона додала, що на Заході, коли жінки емансипувалися, то вони також курили. Але нині на Заході борються з курінням. Там модним є здоровий спосіб життя.
Ми повторюємо шлях Заходу. Це вселяє надію, що й наше суспільство порозумнішає. Жінки змінюються разом із суспільством.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, читач-експерт «Дня», Київська обл.
«Iдеалу для мене нема»
Можливо, тому, що XXI століття триває ще так недовго, але мені самій виявилось досить складно сказати, хто був би для мене ідеалом українки саме тепер і на майбутнє. І навіть не знаю, кого назвати, бо, на жаль, не бачу, хто би об’єднував усі риси «ідеальності» для мене.
Безумовно, освічена і розумна. Гарна, молода і сучасна. Реалізована у суспільному і, що дуже важливо, у своєму «жіночому» житті (я не феміністка). Впевнена у собі і фінансово ні від кого не залежна. Знання іноземних мов, але для щоденного вжитку — чиста українська (це ж український(!) ідеал). Талант і енергетика (це ж таки ідеал(!).
Не знаю, хто поєднує це все у собі, тому ідеалу для мене нема. Але це, напевно, і добре.
Не ті тепер жінки
Не могла не відгукнутись на акцію «Сучасні українки». Ви чудово пишете, але чи знаєте ви справжнє життя більшості сучасних українських жінок?
Я — дитя війни, дитинства не було, батько загинув на фронті. Нас у батьків було 11 дітей, залишилось четверо. Я працювала змалечку, щоб не померти з голоду, але спромоглася здобути середню медичну освіту. Мій трудовий стаж розпочався з 13 років і складає 42 роки, нагороджена медаллю «Ветеран праці». Нині на пенсії — отримую 141 грн. Якби я була одна, мені цих грошей вистачило б. Але на моєму утриманні безробітна дочка і внучка 12 років. Дочка хворіє на епілепсію. Групи інвалідності не має, роботи теж. Поки була на біржі, давали допомогу і субсидію. Тепер нема нічого. Уявіть собі життя трьох людей на 141 грн., з яких 85 грн. треба віддати за квартиру. Як можна на таку суму вижити?
Сучасні жінки? Які вони? А ви подивились би на базарі. Скільки медиків, учителів, жінок з вищою освітою торгують на базарі з ранку до вечора, щоб заробити на шматок хліба. У них вже немає сил, але треба стояти на холоді, чекати, мерзнути, працювати по 12-14 годин, а ще ж удома треба щось зробити, їсти зварити. Ось такі сучасні жінки! Якщо і є 10-20 сучасних «нових українок», то це дещиця від загалу усіх жінок, які потерпають у таких нелюдських умовах праці, в такому безправ’ї.
Раніше, бувало, пройдеш містом — ті ж самі жінки доглянуті, гарно одягнені, приємно спілкуватися з ними. А нині на них страшно глянути. Раніше вони купували й читали газети, книги, цікавились новинами, ходили в кіно, театри. А зараз усе глухо. І це правда, про яку не можна мовчати.
