Це тільки чотири із тридцяти чотирьох міжнародних і вітчизняних нагород і почесних звань, якими ви, шановний читачу, можете бути удостоєні найближчим часом. Але за однієї умови, якщо у вас... є гроші. У гривнях. Але ще краще — у євровалюті. Тобто, усе як на ринку, де ніхто нікого, ні про що не запитує — платите гроші і отримаєте товар: орден, медаль чи інший знак, що більше до вподоби.
А організувала цю купівлю-продаж мало кому відома «Асамблея ділових кіл». Її засновники, якщо вірити рекламному напівсекретному документу, взялися підняти на п’єдестал пошани найбільш мудрих, моральних, підприємливих і успішних громадян України. Мовляв, не все так погано у нашому домі. Що ж, сама по собі ідея хоч і не нова, але актуальна і благородна. Суспільство повинно знати своїх достойників. Але ж це вже було на нашій пам’яті і не так давно. Виявляється, знову настали сприятливі часи для різних публічних шоу по відзначенню усякими надуманими, фальшивими і часто абсурдними за своєю суттю нагородами і званнями. Як пам’ятаєте в епоху президентства Кучми такі походи за різними відзнаками до столичного палацу Україна проводилися по кілька разів у рік. Фірми-організатори буквально змагалися між собою за право удостоїтися честі першим визнати ту чи ту VIP-персону «Людиною року» чи кращим меценатом, політиком. Це уже залежало від суми внеску майбутнього номінанта. Ще трохи і дійшли б до звання «кращий олігарх року» або «помазаник божий», а чи «святий усіх святих». Бо «ангелів» земних у той час розвелося чимало.
Але помаранчеві вітри на якийсь час розвіяли по світу фірми, що практикувалися на цьому ганебному і здирницькому бізнесі. І самі «переможці» минулих рейтингових конкурсів затихли зі своїми «заслуженими» званнями і нагородами. Деякі навіть опинилися у чужих краях. Правда, зміцнивши там крила, одні з цих «ангелів» повертаються на «другую Родину», а інші готуються до цього. Тим більше, що «Родина» їх уже приймає. А «Асамблея ділових кіл» готова навіть обласкати їх міжнародними нагородами. Наприклад, «Золотим Меркурієм» — всього 27 тисяч гривень. Або «Орденом королеви Вікторії» — за 6200 фунтів стерлінгів, чи «Орденом об’єднаної Європи» — 3400 фунтів. Якщо цього буде замало, то представники Асамблеї можуть зробити будь кого почесним професором Віденського університету (4900 євро) або не менш почесним професором Міжнародного слов’янського університету (27500 гривень). Більше того, кожен керівник українського ВУЗу може стати навіть членом у Клубі ректорів Європи (1500 фунтів). А за членство у Кавалерійському рицарському ордені Великого Магістра Лаваллета досить викласти 4800 євро і т.д.
Щодо вітчизняних відзнак, то їх на прилавках (розкладках) Асамблеї більше двох десятків. Так що прошелестівши купюрами у касі Асамблеї, майбутні номінанти можуть уже вибирати місце для ордену на лацкані піджака, а чи готувати рамочку на стіні робочого кабінету для почесного диплома, грамоти і т.п. Але нагадую, аби удостоїтися національної премії за звання, наприклад, «Кращий продукт року», то його потрібно спочатку купити за 17900 гривень. Знаки «100% натуральне» або «Національні традиції» обійдуться значно дешевше — по 5900 грн. кожен. Національна премія «Вища проба» (за високу якість і конкурентоспроможність товарів і послуг) обійдеться на суму 17900 гривень. Якщо ж хочете бути ще й «Кращим підприємством України», то не пошкодуйте 18900 грн., а для отримання міжнародної нагороди «Європейська якість» — 3800 євро. Швейцарський сертифікат якості трохи дешевший — всього 1800 євро.
За почесну нагороду «Інтелект нації» (за високі професійні досягнення і вагомий вклад в інтелектуальний розвиток українського суспільства) потрібно заплатити чистими всього-на-всього 27000 гривень. А «Лідером української економіки» можна стати за 18000 гривень. Якщо ж вам не дають спокою ще й «Лаври Слави» (за високу професійну управлінську майстерність і активну участь у громадському житті), а чи ви давно мрієте мати «Зірку Пошани» (за видатні заслуги перед суспільством у професійній і громадській діяльності, утвердження гуманістичних ідей і високу мораль) — платіть відповідно по 18 і 16 тисяч грн. і спіть спокійно до церемонії.
Можна було б зупинитися на цих нагородах, але ж хоч українська, тобто вітчизняного виробництва сорочка і ближча до тіла та як же бути із слов’янським духом, який буквально розпирає груди? І на які так і просяться нагороди повного кавалера, зокрема, ордени «Слов’янська доблесть», «Слов’янська слава» і «Слов’янська честь». Але ж чому тільки три, якщо слов’янські народи проживають не тільки в Україні, Росії та Білорусі? Чому б для повного щастя цей ряд нагород не збільшити щонайменше у тричі, щоб не ображалися поляки, чехи, болгари, словаки і їхні сусіди балканці. По-перше, це підняло б міжнародний імідж Асамблеї, а по-друге, скільки валюти додалося б у казну ділових кіл.
Словом, з тарифами ми з вами уже визначилися. Що стосується організаторів, то вони теж не залишаться обділеними. Мільйони гривень назбирають. І на закінчення — кілька висновків щодо моралі. І тих, що продають, і тих, що купують. Особисто у мене подібне уже не викликає ні подиву, ні обурення. Бо ще й не таке було за нашої пам’яті. Але якщо у ринкові ігри з різними фантиками граються діти, то з цього можна лише посміятися. А коли в «Асамблею ділових кіл» граються серйозні і напевно ділові люди, одні з яких хочуть негайно розбагатіти, а інші — хоч на мить (під час церемонії) стати почесними професорами, генерал-командорами чи інтелектом нації, то тут не до іронії. І не до сміху. Тут уже напрошується медичний діагноз із серйозними висновками...
