Уявіть собі таку картину: в просторому залі зібралися кілька десятків представників соціологічних служб і у два-три рази більше уповноважених від політичних партій. Зібралися не на ток-шоу чи просто на чергові посиденьки, аби одне одному компліменти говорити. Причина значно серйозніша і прагматичніша. Можна сказати — доленосна: йдеться або про благополучне політичне життя, або про несподівану й небажану смерть. Причому без ознак майбутнього безсмертя. А отже, не може бути ніяких похибок.
Не буду втомлювати вас різними загадками: і одні, й другі зійшлися на чергові... торги. А що тут дивного — сьогодні всі торгують. Хто трусами, хто красою, а хто й державними інтересами. І соціологи з партійцями не виняток. Бо не з’їв ти — з’їдять тебе. Ось така жорстока політична конкуренція. Як відбувається продаж-купівля? А дуже просто. Виступає, наприклад, представник солідної соціологічної служби й виголошує, що рейтинг партії «N», за її останніми опитуваннями, складає 25%. Тут бере слово головуючий і звертається до залу: «У кого більше? Раз... два...» — стукає молоточком. «30» — піднімається вгору рука власника соціологічного центру. Зал заціпенів у чеканні. «32%» — піднімає руку вгору солідна дама з дипломом кандидата соціології з філіалу міжнародного інституту. «34» — перекрикує її ще більш солідний чоловік із званням доктора соціологічних наук (представник кількох соціологічних центрів та інститутів). На цифрі «34» рейтинг партії «N» оголошується проданим... електорату. Але торги продовжуються. І триватимуть вони доти, поки соціологи не продадуть рейтинги всіх присутніх партій. Якими вони будуть — або самі про це повідомлять, або ведучі в найближчих випусках теленовин. І глядачі, нічого не підозрюючи, «куплять» ці рейтинги. Чи не правда, зручно: і на торгах не побували, і товар «придбали». Причому безкоштовно.
Я з вами лише частково погоджуюся, що офіційно й публічно подібні торги не можуть взагалі відбуватися. Звичайно, соціологічні дослідження та опитування, згідно з законом, проводяться, так би мовити, в закритому режимі й за технологіями, відомими лише спеціалістам. І в підсумку це має бути справжня, а не вигадана, не підтасована на догоду комусь, а тим більше — не куплена громадська думка. Але це теоретично. На практиці так звані соціологічні біржі існують, і торги, можливо, в іншому, ніж я описав, варіанті, — відбуваються. У протилежне не вірять сьогодні навіть школярі. Тому що в багатьох випадках соціологічні служби діють як бізнесові структури. Не випадково під час виборчих компаній вони розмножуються, як гриби після дощу, культивуючи часто шахрайські методи. Можна їх зрозуміти: цей період і для них, і для рекламних агенцій свого роду «жнива». То ж для них чим більше дострокових чи позачергових виборів, тим краще. Ось тільки не завжди чесними й порядними можна назвати ці «жнива». Навпаки —лукавими й цинічними. Як з боку тих, хто створює та продає рейтинги, так і тих, хто їх купує. Причому — за немалі кошти. Прикро, але окремі керівники соціологічних служб нічого поганого не вбачають у замовних опитуваннях, у нелегальній чи за контрактом співпраці з однією чи навіть з кількома політичними партіями, часто протилежними за ідеологічними поглядами. Більше того, непоодинокі випадки, коли «споживачі» рейтингів замовляють не соціологічні дослідження, а відразу результат. І краще всього — без похибки, яка в усіх без винятку дослідженнях складає, як правило, 2—3%. Звичайно, що така термінова послуга «сьогодні на сьогодні» коштує значно дорожче. Але це не лякає «покупців».
Усе це мені нагадує театр абсурду. Шкода тільки «глядачів» — так званий електорат. Тобто нас із вами. А з другого боку — всі ми не менш винні у тому, що подібні соціологічні шоу стають нормою нашого суспільного життя, і ми у них беремо участь. Часто віримо самі й переконуємо рідних, близьких, знайомих у правдивості тих цифр, що називають на теле — і радіоканалах, друкують на шпальтах газет — соціологи виголошують свої часто віртуальні показники, які в усіх бувають то дуже різними, то, як не дивно, майже однаковими. Так і напрошується думка про корпоративні інтереси та честь мундира.
Таке враження, що їм байдуже те, що ці неправдиві рейтинги, яким ще вірить значна частина суспільства, дуже дорого коштують країні в цілому та особливо регіонам, — коли нібито високорейтингові політичні партії та їхні представники насправді виявляються непридатними ні для законотворчої, ні для виконавчої, ні для політичної діяльності. Крім опозиційної, за принципом «проти всіх», в тому числі й проти України. Але щось жодна соціологічна служба ще не визнала, хоча б формально, своєї провини в нанесенні моральних збитків суспільству внаслідок свідомого маніпулювання громадською думкою, звичайно, у своїх матеріальних інтересах. В той же час соціологія як наука має вдосталь різних способів визначати рейтинги партій, їхніх лідерів та майбутнього оточення, так званої команди, — не за кількістю проведених мітингів, «ходінь у народ», обіцянок, посмішок, поцілунків і рукостискань. Ці віртуальні інструменти, якими користується більшість соціологів і навіть політологів, є досить примітивними, фальшивими й застарілими, якщо не сказати більше — шкідливими. Але зате для соціологічних служб дуже зручними й дешевими. Особливо, коли замовник хоче результату за спрощеною схемою і за великі гроші.
Тому хочеться запитати у головних дійових осіб соціологічних торгів: на кого вони розраховують неправдивими рейтингами, кого обдурюють? Як заявив в інтерв’ю одній відомій газеті не менш відомий соціолог, заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха, соціологія є «наукою, про яку мало дізнаються зі шкільної парти, яка далеко не кожному відкрита в усіх її виявах» — але ж повинна бути межа, за якою усе таємне стає явним, тобто прозорим. Тим більше, що соціологія далеко не вища математика й не закрита зона. То ж для розуміння сьогоднішніх школярів, зокрема, старших класів — доступна. І які б «солодкі» цифри не називали, від них солодше виборцям не стає. Тому варто не лише провести ретельну «прополку» на власному соціологічному полі, а й повну інвентаризацію суб’єктів соціологічної діяльності. Перед великим парадом різних виборів, що нас чекають, це саме на часі.
