Усі знають євангельську історію про 30 срібняків. У ніч з середи на четвер 22 березня 31 року «один із дванадцятьох, що звався Іуда Іскаріотський, пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би видати Ісуса. І каже: «Що хочете мені дати, я вам його видам?». Почувши це, вони зраділи й згодились дати йому гроші, і відважили йому тридцять срібняків».
В іудейській традиції 30 срібних сиклів — це символічна ціна раба. Згідно iз задумом первосвящеників і фарисейської старшини, така сума мала б принизити Ісуса в очах «прогресивної громадськості». З іншого боку, це були немалі гроші. Один срібний сикль дорівнював 4 динарам. А динар — це мінімальна денна винагорода найманого робітника або римського солдата. Її вистачало, щоб людина нормально поїла для відновлення фізичних сил, більш- менш пристойно одягнулася і розрахувалася за житло. Тому платити в день менше динара вважалося несправедливим і аморальним. Відповідно, 30 сиклів або 120 динарів — це мінімальний заробіток за 4 місяці.
Як повідомляють довідники, за один денар можна було купити невелику вівцю або 12 великих буханок хліба. Останнє можна легко перевірити. Євангелія розповідає, як одного разу зібрався натовп з п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Ісус запропонував апостолам нагодувати цих людей хлібом. Апостол Пилип швидко порахував, що для «легкого перекусу» потрібно не менше 200 динарів. Множимо на 12 — виходить, що за них можна було купити 2400 хлібів. Справді, цього б вистачило для утамування голоду навіть 10 тисячам. Отже, пропорція «1 динар = 12 хлібів» була реальністю того часу. Тим більше, що число 12 (дюжина, тузінь) було дуже поширеним і традиційно вважалося «правильною», «природною» пропорцією.
Цікаво дослідити, скільки сьогодні коштує «український динар». З 1 липня 2007 року мінімальна місячна зарплата в Україні становить 440 гривень. Ділимо на 30 — виходить, що один динар становить 15 гривень, тобто 3 долари. Якщо буханка хліба в середньому коштує 2 гривні, то за «український динар» можна купити 7 хлібів. Майже вдвічі менше, ніж у Палестині 2 тисячі років тому! І це при тому, що життя тоді було значно дешевшим. Наприклад, місячна оренда дому становила близько 4 динарів. За 1 динар можна було влаштувати велику вечерю. Сьогодні ж за 15 гривень лише скромно пообідаєш.
Тепер можемо підрахувати, скільки «заробив» Іуда за сучасними українськими мірками, тобто якби йому заплатили убогими «українськими динарами». Множимо 120 динарів на 15. Виходить 1800 гривень, по курсу — 360 доларів США. Небагато.
Але ж Іуда жив не в розграбованій олігархами Україні, а в наддержаві античного світу. Римська імперія постійно воювала, для чого тримала професійну армію. На місяць простий римський л егіонер отримував не менше 30 імперських динарів. Сучасною світовою наддержавою-імперією є США. Вона також постійно воює, для чого також тримає професійну армію. Нинішній американс ький новобранець щомісяця отримує приблизно 950 доларів, що лише на 50 доларів більше офіційно встановленого мінімуму. Ділимо на 30: американський імперський динар становить 30 доларів. Тобто він у 10 разів «важчий» за український.
Тож якщо рахувати «заробіток» Іуди за імперськими мірками, то 30 сиклів або 120 динарів — це 3600 доларів. У ті часи за 120 динарів він міг би купити вола. Сьогодні — пристойний мотоцикл.
У чому мораль цієї євангельської історії? Мається на увазі, з погляду фінансів. Вона красномовно свідчить, що нинішня вартість «українського динара» штучно занижена в декілька разів. Звідси вражаюче збагачення владної верхівки на тлі загального зубожіння народу і руйнування технологічної інфраструктури країни. Навіть якщо брати за зразок життєвий стандарт Римської імперії двотисячолітньої давності, то мінімальна місячна зарплата в нас мала б бути не нижче 1000 гривень. Платити менше злочинно, бо не дає шансів для відновлення робочої сили, а тому веде народ до вимирання. Що й відбувається в Україні протягом останніх 16 років. А ті, що хочуть врятуватися від прихованого геноциду, втікають за кордон. Ми лише починаємо усвідомлювати, наскільки фундаментально нас обдерли.
