Вся рать українських витязів гострого пера і слова співзвучно з АТО успішно ведуть сьогодні інформаційні дуелі з дезинформацією російських окупантів. Зараз молодим командирам АТО вкрай необхідний досвід патріарха військової іпостасі Євгена Марчука, що знає її «ab ovo».
У світі неоднозначно реагують на прагнення Росії військовим шляхом відродити імперію, що розпалася. Реалісти бачать у цьому фатальну загрозу третьої світової війни й виступають за те, щоб вдатися до радикальних заходів для гасіння вогнища на ранній стадії його займання, а ідеалісти тішать себе ілюзією, що пожежа не перекинеться на їхні оселі, і тому пропонують обмежитися щадними санкціями до Росії і гуманітарною допомогою Україні. Вони рятуються, щоб ядерна зброя не стала останнім аргументом «кремлівського Бонапарта». Ці побоювання підкріплюються польотами російських винищувачів над західними країнами. То хіба це не говорить про те, що непередбачуваний фанатик хоче залякати Захід, шантажуючи його? Вибори в Конгресі США показали, що реалісти беруть гору над ідеалістами в обох палатах, і такий поворот подій вселяє оптимізм в Україні.
Час покаже, хто сіє добрі зерна, а хто кукіль. Історія все розставить по своїх місцях і відплатить усім по заслугах. Кому лавровий вінок, кому — терновий, а кому — лаву підсудного в Гаазькому трибуналі. Хай обвинувальні публікації газети «День», які зривали маску з російського самодержця та його поплічників, ляжуть до теки свідка на стіл перед суддями. Хай «великий собиратель земель русских» не забуває слова Наполеона: «Від великого до смішного — один крок». Хай його гебістська епопея завершиться не у величному пантеоні, а біля ганебного стовпа. Хай Україна, пройшовши тернисті випробування, зустріне свою зоряну годину повноправним членом європейського співтовариства.
