Зараз ми чуємо з приймачів на FM в абсолютній більшості російську пісню. На мій погляд, це зневажливе ставлення до української мови, до праці українських поетів і композиторів. Крім того, якщо взяти до уваги війну з Росією на сході України, то популяризація російської пісні — це така ж війна, бо слово — теж зброя. Говорять, що ми програємо інформаційну війну. А пісня хіба не входить, як зброя, в інформаційний простір? Цю війну ми програли ще в роки Другої світової війни, бо вже тоді склалося враження, що під час війни співали тільки російські пісні. Це ж явна брехня! У нас нині сотні фронтових пісень і пісень про війну. І от відтоді й пішло.
Так, а коли ж ми будем переломлювати ситуацію? І коли зазвучить українська пісня?
Зараз багато радіоточок проводового радіо відрізано, і практично те, що транслюють на Українському радіо, чують небагато людей. А з FM-радіо у Чернігові, наприклад, працюють «Русское радио — Чернигов», «Дача», «Авторадіо», «Мелодія», «Шансон» та ін.
Що ж це за країна, де українець не чує своєї пісні і виборює право почути її? А непогано було б, щоб передавали по радіо і єврейську пісню, і кримськотатарську, і польську. Чому нам закривають світ російською попсою? І така ситуація триває вже багато років, а уряд зі своїми комітетами мовчить!
