Як уже писав «День», цього літа через «Школу практичної журналістики» нашої газети пройшли чимало студентів-практикантів із вищих навчальних закладів Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Острога та Черкас. Однак дружба головного редактора «Дня» Лариси Івшиної та журналістів газети з університетами почалася ще задовго до перебування їхніх студентів у стінах редакції — завдяки книжкам із серії «Бібліотека газети «День» та жвавим дискусіям на суспільно важливі та історичні теми. Щоб дізнатися більше про особисті взаємини «Дня» зі студентами, пропонуємо їхні відповіді на такі запитання:
1. Як ви оцінюєте співробітництво вашого університету й «Дня»?
2. Якою була ваша особиста дорога, що привела вас у «День»? Що ви для себе взяли зі співпраці з «Днем»?
3. Ваше бачення України. Що ви хочете зробити для України?
4. Побажання «Дню» й читачам «Дня» з нагоди десятиріччя газети.
Сьогодні «День» публікує лише частину анкет. Інші будуть опубліковані в наступних номерах «Дня».
Катерина МАЦЕГОРА, студентка Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка:
1. Газета «День», на відміну від інших видань, багато уваги приділяє студентам, що неодмінно є чудовим підґрунтям для нас. Завдяки візитам Лариси Івшиної до КНУ ми маємо надію на яскраве майбутнє нашої журналістської практики. Студенти розуміють, що в цій газеті для них відчинені двері, що вони мають змогу реалізувати знання на практиці й отримати від цього величезне задоволення.
2. Із «Днем» я співпрацюю з першого курсу (2004 р.). У «Дні» розпочалася моя перша ознайомча й продовжується друга виробнича практика. У співпраці з «Днем» я отримую задоволення, маю змогу відчути себе журналістом не голослівно. Тут — мої незабутні хвилини радощів. Тут я отримую задоволення від спілкування з працівниками газети. Я була б щаслива, якби інші видання не нехтували молодими практикантами, а ставилися до них із розумінням. Вважаю, що «День» — це яскравий для них приклад!
3. Через свою, можливо, наївність бачу світлу, незаплямовану державу, доля якої розривається на шматки. І не знаю, що їй допоможе: простягнута рука ввічливого, благородного патріота чи міцна хватка відчайдушного тирана. Я відчуваю, як її душа болить, кричить про допомогу, тільки звернутися немає до кого. Я бачу, як крається серце моєї держави, й щиро за неї переживаю. Я хочу для України стати потрібною, внести свою часточку в її спадщину навіки. Залишитися назавжди її вірним, надійним другом, порадником і своїм прикладом показувати майбутнім поколінням, якою є справжня Україна, закликати їй допомагати й створювати з чарівної дівчинки-України жінку-перлину з чистою, як кришталь, душею.
4. Бажаю «Дню» море натхнень, щоб розквітати, зміцнюватися, жити! Нехай наступні десять років будуть продовженням такої ґрунтовної, толерантної, оперативної та взірцевої роботи! Нехай кожен день країна буде солідарною з «Днем», черпає з цієї газети знання й позитиви життя!
Вікторія КАКУБАВА, студентка Національного гірничого університету (Дніпропетровськ):
1. Співробітництво — дуже продуктивне й цікаве. Адже студенти-журналісти НГУ набувають у газеті величезного досвіду та підвищують свій кваліфікаційний рівень. Дякую за можливість пройти стажування в газеті всеукраїнського рівня.
2. Дорога була тернистою та важкою. Вона починалася з маленьких статей до вузівської газети. Потім тривала робота над випуском факультетської газети, далі — університетської та обласної молодіжної газети. Сподіваюся, що завдяки «Дню» зможу подорослішати як фахівець.
3. Я бачу Україну повноправною та рівноправною учасницею європейської спільноти. Вірю, що ми зможемо бути балансовою силою між Сходом і Заходом. Вірю, що ми не залежатимемо від позадержавної сили!
4. Газеті «День» бажаю завжди залишатися промінчиком світла в інформаційному царстві України. А читачам — завжди відрізняти темне й світле, добро й зло, день і ніч!
Дар’я ШВАЯ, студентка Національного університету «Острозька академія»:
1. Газета «День» є великим другом нашого ВНЗ. Дуже важливе значення відіграють зустрічі, організовані з ініціативи або за участю редакції, різноманітні круглі столи та дискусії. Важко переоцінити роль таких заходів у становленні молодого інтелекту, в самоутвердженні й самоідентифікації студентів як особистостей. Свою жагу до знань кожен може хоча б частково вгамувати, послухавши думки своїх ровесників та видатних людей або ж ознайомившись із книжками iз серії «Бібліотека газети «День».
2. Оскільки я ще змалечку цікавилася журналістикою, то не могла відмовити собі в задоволенні писати для газети «Острозька академія». А коли дізналася, що є можливість пройти серйознішу практику в цій справі у відомому (а головне — якісному) виданні всеукраїнського масштабу, зволікати не стала. І не шкодую, що одразу пристала на пропозицію попрацювати в «Дні». Адже тут маю змогу не тільки спілкуватися з цікавими колегами з усієї України та відомими людьми, а й удосконалювати своє вміння писати під чітким керівництвом досвідчених журналістів. Бо конструктивна критика — найкращий каталізатор розумових і творчих процесів, які нерозривні в журналістиці.
3. Україна — моя Батьківщина, й тому критикувати її я не маю жодного морального права. Наша держава у своїй поведінці цілком відповідає віку: спершу вона робила перші, зовсім невпевнені кроки у всіх сферах своєї діяльності, згодом дещо подорослішала й на вигляд почала походити на сформований організм. Але ж вік підлітковий — проблемний... І все, що в моїх силах, — бути справжнім громадянином України. Я не хочу перемагати на «Євробаченні» чи отримувати кубки чемпіона світу з різних видів спорту (хоча це покращило б на якийсь час престиж нашої країни у світі). Я просо чесно працюватиму, щоб наша держава була внутрішньо цілісною, здоровою й стабільною.
4. Шановна редакціє газети «День» і всі, так чи інакше причетні до цього видання! Єдине, що можу сказати, — дякую, що ви є такими, якими є! «День» — це не просто щоденник України, де фіксуються резонансні події. Це — гороскоп країни, в якому даються чіткі прогнози щодо ситуації в Україні майбутнього. Газета «День» — це медична картка, в якій записані змістовні рекомендації, як можна вилікувати ту чи іншу недугу нашої держави. Шановні читачі «Дня»! Не ігноруйте порад лікаря, адже профілактика — завжди краще за лікування.
