Свою 80-літню матір, що жила в Жмеринці в будинку без зручностей, після смерті батька я привіз у Київ. У Києві окрема кімната, телевізор, всі зручності, гаряча вода. Поруч люблячий син. Однак через деякий час я побачив, що мати стає все більш похмурою. На моє запитання, в чому справа, вона відповідала: «Ніхто зі мною не розмовляє». Ми з дружиною рано йшли на роботу, поверталися стомленими і, дійсно, приділяли їй мало уваги.
Ще Карл Маркс зазначав, що спілкування — одна з форм людської взаємодії, завдяки якій «індивіди як фізично, так і духовно творять один одного». Відсутність спілкування сприймається як тяжке покарання і навіть непоправна втрата. Одне з найтяжчих покарань у судовій практиці — одиночна камера у в’язниці без права на листування.
Вміння вести бесіду, говорити і слухати, знаходити взаєморозуміння, — найважливіша якість, за якою оцінюється людина. У спілкуванні дитина пізнає світ, мову, — стає людиною. Спілкування — рушійна сила. Розвиток суспільства, його соціальне здоров’я, рівень цивілізованості і, зрештою, економіка пов’язані з рівнем спілкування.
У Польщі психологи років десять тому розробили методику, яка дозволяє за кількістю взаємодій між співробітниками в невеликому колективі визначити неформального лідера та ізгоя.
У Німеччині, Великобританії, Чехії багато робітників, повертаючись з роботи, поспішають не додому, а в бар, де проводять з друзями за келихом пива весь вечір.
Засоби спілкування постійно еволюціонують, і практично розвиток цивілізації характеризується еволюцією засобів зв’язку. Тета-тет переросло в листування посильними, поштою. Потім телефон, а тепер телетайп, електронна пошта та Інтернет. За допомогою всесвітньої «павутини» спілкування охоплює людей усієї земної кулі.
У США 60 мільйонів сімей підключені до Інтернету, всі офіси, вузи, лікарні, більшість шкіл, 100 мільйонів людей користуються мобільними телефонами. Будучи на Заході, я був здивований їх кількістю, в тому числі серед школярів, і кількістю дзвінків.
Таке ж насичення засобами зв’язку в багатьох країнах Європи та Азії. Цілком очевидна глобалізація — людство інтегрується в єдину світову систему, не тільки інформаційну, але й соціальну.
Водночас комунікативна політика в Україні викликає здивування. Наприклад, вартість телефонного дзвінка з США до Києва — 40-50 центів за хвилину, а в нас дзвінок коштує два долари за хвилину. Надіслати лист у Польщу коштує майже долар. Мені ж діти надсилають листи з-за кордону з маркою в 40-50 центів. Прості люди позбавлені можливості писати листи своїм дітям і близьким, а це означає розрив сімейних зв’язків і поглиблення самотності.
Листування всередині країни і пересилка бандеролей дуже дорогі. Відправити з Києва в Харків книгу вагою в один кілограм коштує 6 гривень. Інтенсивність листування й телефонних переговорів усередині країни та із зовнішнім світом скоротилася в сотні разів. Листоноша з важкою сумкою на плечі — релікт. Тепер десяток газет і п’ять- шість листів у целофановому пакеті — весь його вантаж.
Інтернет недоступний 95% населення України. Вартість модема, комп’ютера та принтера набагато перевищують можливості людей з середнім достатком. Місячна абонентська плата провайдеру становить мінімум 20 доларів. Хто може собі таке дозволити?..
